Українці за кордоном освоїли новий спосіб заробітку на курсовій різниці

Винахідливі українці, які мешкають за кордоном, не полишують спроб заробити на своїх банківських картах, точніше – на курсовій різниці між різними операціями.

Нова схема зводиться до заробітків на торгових поверненнях після оплати дорогих товарів (електроніка, побутова техніка та інше) гривневими картками, пише Страна .

Нічого незаконного у ній немає. Люди просто користуються чинними правилами розрахунків та повернення коштів на картку, після відмови від товару. Правилами наших банків та міжнародних платіжних систем це не заборонено.

Схема така: українець робить за кордоном купівлю у торговій точці, та оплачує її зі своєї гривневої банківської картки. За правилами НБУ, в одному банку можна за місяць за кордоном робити таких покупок на 100 тисяч гривень. При іноземній купівлі з гривневого рахунку банк конвертується цю гривню в інвалюту, наприклад, у долар, за своїм внутрішнім комерційним курсом продажу (насправді відбувається купівля долара). У кожного банку він свій, і останнім часом вагався у межах 37,5-40 грн/$. А найцікавіше відбувається згодом. Коли через лічені дні наша людина вирішує повернути товар (поширена практика за кордоном), люди часто навіть не запитують причини повернення, а просто відкочують грошову операцію назад після того, як отримують назад свій товар.

Ось тут і з'являється хитрість: людина при поверненні просить повернути йому витрачену суму не на ту гривневу картку, з якою він купував, а на іншу - вже на валютну (доларову або євро). Магазину байдуже, як це робити, і зазвичай він не чіпляється до зміни карти.

Так і з'являється курсова різниця. Бо коли відбувається повернення витраченої гривні на доларову картку, то включається вже не комерційний валютний курс банку, а курс міжнародної платіжної системи. Найчастіше це VISA чи MasterCard. Їх курс зазвичай знаходиться поряд з офіційним курсом Нацбанку – 36,6 грн/$.

Де-факто виходить, що власник картки отримує назад долар по 36,6 грн/$ у вигляді повернення на валютну картку. Отже, отримує його більше, ніж спочатку купив на свою гривню, яка при покупці була проконвертована по 37,5-40 грн/$.

Заробіток людини – це різниця між двома курсами. Між комерційним курсом банку та курсом міжнародної платіжної системи. Різниця може становити від 0,9 до 3,4 грн на кожному доларі. Це дозволяє заробляти на одній великій купівлі/поверненні від 2,7 тис. грн. до 9 тис. грн., адже, нагадаємо, на місяць з однієї картки за кордоном можна витратити до 100 тис. грн. А за наявності у людини пачки карток різних банків - прибуток можна масштабувати.

Проте банки вже почали боротися із цією схемою.

"Спочатку випадків повернення і такого заробітку на курсовій різниці було небагато, і ми не звертали на цю увагу. Проте з кінця грудня 2022 року і на початку 2023-го подібних випадків ставало дедалі більше. Тому деякі банки вже почали її прикривати, і ми в тому числі. Зробити це не складно - обмежити функціонал наших карток. А саме: не даємо клієнтам робити торговельні повернення на свої валютні картки", - розповіло "Страні" джерело в одному з банків.

Заборона на валютні повернення із іноземних банків перекреслює схему. Навіть якщо наша людина вкаже магазину номер валютної картки, і навіть якщо магазин автоматично спробує повернути на неї гроші, зарахування коштів не відбудеться - банк відмовиться на цю проводку.

Українець не дуже втратить у такій ситуації. Магазин з ним зв'яжеться, повідомить про банківську відмову та запросить реквізити іншої картки. Людина матиме вибір: або дати гривневу картку, з якої спочатку платив, і отримати повернення на неї, нічого не заробивши, або знайти валютну картку іншого нашого банку, який ще не прикрив схему.

Точного списку – які українські банки дозволяють такі повернення, а які закрили схему – ні. Джерела "Страни" кажуть, що вона прикрита лише в парі-трійці банків, і майже всюди працює. Але впевнені, що банки згодом ставитиму тут перепони, і вона може зійти нанівець за кілька місяців.

Якщо таких повернень стане критично багато, то не виключається навіть запровадження заборон/обмеження на рівні Національного банку. Українцям, наприклад, можуть дозволити робити повернення лише на ті карти, з яких вони спочатку робили покупки.