Біженці з України в Європі — утриманці чи ресурс для економіки?

Українці, усвідомлюючи, що війна затягнулася, починають думати про довгострокові перспективи та активно змінюють країни проживання. Європа нібито й не проти, адже вона потребує людських ресурсів. Проте від такої кількості утриманців платники податків на заході не в захваті.

Якщо на початку повномасштабної війни основним місцем дислокації українських біженців була Польща, то зараз вона поступилася першістю Німеччині. Головна причина витоку робочих рук на захід — матеріальна: у Німеччині вищі і допомога, і зарплати. Про це пише Фокус у своєму новому матеріалі "Міграція задля кращого життя. Куди і чому переїжджають українські біженці".

Вже декілька місяців поспіль Польща втрачає українців, які їдуть до Німеччини. Якщо на кінець червня 2023 року в Німеччині було зареєстровано приблизно 1,1 мільйона громадян України, тоді як у Польщі їх було менш як 975 тисяч. Це означає, що за рік кількість зареєстрованих біженців у Польщі зменшилася на понад 350 тисяч осіб, а в Німеччині в той самий час зросла на понад 410 тис.

Серед біженців є чимало українців, яким дуже важливо не отримувати допомогу і повністю забезпечувати себе самостійно. Але є й ті, хто вважає за краще жити на допомогу від держави якомога довше, тому не здійснює ніяких спроб ані шукати роботу, ані вчити мову, ані хоч трохи адаптуватися. У Німеччині мама з дитиною можуть отримувати 900 євро допомоги на місяць, а, наприклад, у Ірландії — 1200 євро. Плюс безкоштовне житло і навіть безкоштовна їжа.

"Ці гроші дуже розслаблюють і навіть змушують нахабніти. Отримуєш таку допомогу місяць, другий, третій — і ось уже здається, що тобі всі винні. Як тільки я помітила у собі ці тривожні дзвіночки, одразу вийшла на роботу і відмовилася від соціалки", — поділилася враженнями Оксана, що мешкає у містечку неподалік від Гамбургу.

Експерти кажуть, що останнім часом дійсно все більше біженців обирають Німеччину внаслідок відносно високих виплат на дітей — там зручно жити на допомогу. Також, здебільшого за виплатами люди їхали до Норвегії, Данії, Швеції, Ірландії.

Проте навіть багаті країни ЄС не в захваті від такої кількості утриманців. Європа страждає від нестачі людських ресурсів, вона б хотіла, щоб українські мігранти залишилися, але не в якості утриманців, а в якості працівників, які б сприяли розвитку економіки, каже президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. Тому європейські країни все більше роблять кроків для того, щоб люди виходили на роботу.

Наприклад, наводить цифри експерт, у Німеччині сьогодні працевлаштовані лише 19% українських біженців, а в планах німецького уряду довести цю частку до 40%. Тож, каже експерт, можна прогнозувати, що у тих українців, хто навіть думки не мав шукати роботу, вивчати мову, соціалізуватися, вибір буде невеликий: або повертатися до України, або шукати інші країни, які ще деякий час продовжуватимуть надавати виплати.

"Рішення українців щодо повернення або неповернення в Україну залежить, насамперед, від тривалості бойових дій, — зазначив Василь Воскобойник у коментарі Фокусу. — А також від того, що саме країни ЄС робитимуть, щоб біженці виходили на місцевий ринок праці, отримували зарплати для забезпечення власних родин та платили податки для "компенсації" витрат на біженців, що не можуть себе утримувати — літніх людей, людей з інвалідністю, багатодітних тощо".