Чи зможуть українці набути статусу довгострокового резидента ЄС: пояснення юриста

У ЄС оновили правила надання статусу довгострокового резидента. Відтепер громадяни третіх країн можуть накопичувати періоди проживання до 2 років в інших країнах Європейського Союзу.

Чи зможуть українські біженці отримати дозвіл на довгострокове проживання у ЄС, у коментарі РБК-Україна пояснила молодший юрист Stron Legal Services Марія Руденко.

Право на довгострокове проживання в межах ЄС передбачене Директивою ЄС № 2003/109/EC. Ця директива гарантує особам, що отримали дозвіл на довгострокове резидентство, такі самі права на працевлаштування, навчання, соціальну допомогу та доступ до товарів та послуг, як і громадянам країн ЄС, зазначає юрист.

"Довгострокові резиденти отримують дозвіл на постійне проживання в межах певної країни ЄС, який є чинним щонайменше 5 років та може бути автоматично подовжений. У той же час отримання дозволу на постійне проживання є складним процесом та залежить від ряду умов", – звертає увагу Марія Руденко.

Щоб отримати статус довготермінового резидента, людина повинна легально та безперервно проживати в певній країні ЄС упродовж 5 років.

1. Особа повинна довести, що вона має стабільні та регулярні кошти, достатні для підтримки себе та родини, без отримання соціальної допомоги.
2. Також людина повинна мати соціальне страхування, яке зазвичай мають громадяни обраної країни ЄС
3. Держави ЄС можуть вимагати від громадян третіх країн дотримання умови інтеграції, відповідно до національного законодавства (наприклад, знання національної мови).

Важливо, що відповідно до статті 3 Директиви ЄС № 2003/109/EC, вона не поширює свою дію на осіб, які:

• проживають в ЄС з метою навчання та професійної підготовки;
• проживають виключно на тимчасових підставах, таких як сезонна робота;
• мають право проживати в державі ЄС на підставі тимчасового захисту або подали заяву на дозвіл на проживання на цій основі та очікують рішення щодо свого статусу.

Більшість українців, які виїхали до ЄС після початку повномасштабного вторгнення, проживають там на підставі тимчасового захисту та мають тимчасовий дозвіл на проживання. Тимчасовий захист не є безстроковим, не поновлюється автоматично і діє на підставі відповідного рішення ЄС. Наразі було погоджено продовжити його до 4 квітня 2025 року.

"Отже, українці, що проживають в ЄС на підставі тимчасового захисту, поки не можуть подати заяву на отримання постійного проживання. Також українці, які нелегально проживали на території ЄС до повномасштабного вторгнення, не зможуть отримати довгострокове резидентство", – зауважує юрист.

Марія Руденко додає: у той же час термін, протягом якого українці легально перебували на території ЄС під тимчасовим захистом, може враховуватись у вимозі щодо п'ятирічного терміну проживання.

"Цілком можливо, що після закінчення дії тимчасового захисту багато українців зможуть подати заяви про надання дозволу на постійне проживання, оскільки довгий час легально перебували на території ЄС", – зазначає вона.

Також 23 листопада 2023 року країни-члени ЄС узгодили внесення змін до Директиви № 2003/109/EC. Відповідно до позиції Ради ЄС, громадяни третіх країн можуть накопичувати періоди проживання до двох років в інших державах-членах, щоб відповідати вимогам щодо п’ятирічного терміну проживання.

"Однак у випадку, якщо заявник проживав в іншій державі ЄС, Рада вирішила приймати лише певні типи легальних дозволів на проживання, наприклад, власників блакитних карток ЄС або дозволів на проживання, виданих з метою висококваліфікованої роботи", – пояснює спеціаліст.

Загалом, майбутні зміни у Директиві повинні сприяти спрощенню процедури отримання дозволу на постійне проживання в країнах ЄС.