Чому в інших країнах українці частіше йдуть працювати, ніж у Німеччині?

У Литві працевлаштувалися 57% українських біженців, у Данії – 53%, у Польщі – 48%. А в Німеччині поки що лише 27%, свідчать дані за 1-й квартал 2024 року. Однак у низці країн інтеграція українців у ринок праці вдалася ще гірша: у Фінляндії, Норвегії, Румунії та Іспанії частка тих, хто пішов працювати, все ще нижча за 20%. Отже, ФРН за цим показником у середині списку з 26 розглянутих європейських країн.

Таким є один із висновків наукової роботи, проведеної Інститутом з дослідження ринку праці та кар'єри (IAB) у Нюрнберзі. Його результати було опубліковано у середу, 17 липня. Колектив із дев'яти авторів поставив за мету з'ясувати, чому в одних країнах українці, які рятуються від війни, частіше йдуть працювати, ніж у інших.

Чи відбиває допомога Bürgergeld бажання шукати роботу

Тим самим вчені інституту, що входить до структур Федерального агентства з праці і яким керує представниця правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини Андреа Налес, прагнули зробити свій внесок у дискусію, що розгорілася у ФРН. Предметом гострої суперечки стало питання, якою мірою автоматичне надання громадянам України базової соціальної допомоги (Bürgergeld), розмір якої вищий, ніж сума виплат звичайним претендентам на притулок, позначилося на темпах їх працевлаштування, і чи не позбавила ця допомогу стимулів шукати роботу.

Дуже активно у ФРН обговорюється й інший аспект: чи не виявилася помилковою концепція німецького уряду, згідно з якою ставку слід зробити не на прискорене працевлаштування біженців на якусь роботу, а на попереднє багатомісячне навчання їх німецькій мові, щоб у перспективі полегшити їм здобуття місця більш відповідного набутій в Україні кваліфікації.

Один із ключових висновків дослідження: частка працевлаштованих одразу ж була вищою у країнах, у яких був високий попит на малокваліфіковані трудові ресурси. На це в повідомленні IAB для преси насамперед вказала економіст і соціолог Юлія Косякова, яка керувала дослідженням. Вона уродженка України і є професором Бамбергського університету, де вивчає міграційні процеси, а з січня 2023 року разом з іншим професором очолює в інституті IAB відділ з дослідження міграції, інтеграції та міжнародного ринку праці.

Так, у Великій Британії вже в 4-му кварталі 2022 року, приблизно через півроку після прибуття основного потоку біженців, 56% з них працювали. Високі показники були зафіксовані на той момент також у Литві (48%), Нідерландах (46%), Естонії (40%), Данії (39%) та Польщі (38%). У той же час у низці країн вони були суттєво нижчими, наприклад у Швейцарії (12%), Норвегії (11%), Румунії (9%), Хорватії (8%). Тож Німеччина з показником близько 20% вже тоді була у середині списку, зазначається у дослідженні. У ньому вказується, що відтоді цей показник повільно, але послідовно зростає, тоді як, наприклад, у Великобританії практично не змінюється.

Роль дитячих садків, діаспори та англійської мови

У дослідженні аналізується і низка інших факторів, що вплинули на темпи працевлаштування українців. Це і рівень безробіття в країні, і закони, що регулюють ринок праці та полегшують або, навпаки, ускладнюють найм на роботу, та наявність вільних місць у дитсадках. В даному випадку це стало дуже вагомим чинником, адже абсолютна більшість біженців з України - жінки, причому дуже багато хто приїхав з малолітніми дітьми. І тут слід на увазі, що в Німеччині, особливо в західних федеральних землях, проблема дефіциту дитсадкових місць стоїть дуже гостро.

Важливу роль, підкреслюється в дослідженні, відіграло також і те, наскільки в країні, що приймає, поширене знання англійської мови, якою українці найчастіше могли спілкуватися. Це - одне з пояснень порівняно швидкого працевлаштування не лише у Великій Британії, а й у таких західноєвропейських країнах, як Данія та Нідерланди, де англійською володіє дуже великий відсоток населення.

Тому можна припустити, що у Польщі, у свою чергу, відіграла роль відносна близькість польської та української мов, а в Литві та Естонії – володіння місцевими жителями англійською та/або російською мовами. Ще один фактор, що сприяв більш швидкому та успішному працевлаштуванню: наявність у країні  української діаспори. У дослідженні як приклад називаються Польща, Італія та Чехія.

ФРН зробила ставку на довгострокову інтеграцію

Ці та інші висновки на сайті IAB прокоментували дві наукові співробітниці цього інституту, що входили в авторський колектив. "Високі показники працевлаштування спостерігаються якраз у тих країнах, які досі робили ставку на тимчасове перебування біженців, а не на їхню довгострокову інтеграцію. У цих країнах біженцям швидко знаходять роботу, яка не потребує особливої кваліфікації і часто пов'язана з поганими умовами праці. Вони найчастіше працюють лише кілька годин на тиждень, найчастіше мають тимчасові трудові договори на дуже короткий термін і виконують роботу, яка часто нижча за їхню кваліфікацію", - підкреслила Ксенія Гацкова, яка теж родом з України.

Так, у Данії, за її словами, більшість біженок працюють прибиральницями, у Нідерландах їх викликають на роботу лише час від часу (on the call jobs). У той же час інші країни зробили ставку на довгостроково орієнтовану інтеграцію біженців у ринок праці і керувалися принципом "спочатку - мова" .

"Це означає, що біженці насамперед повинні вивчити мову та домогтися визнання своєї кваліфікації, щоб пізніше мати можливість знайти роботу, адекватну цій кваліфікації", - продовжила Гацкова і послалася на наукові дослідження, згідно з якими такий підхід забезпечує більш стабільні трудові відносини, що в кінцевому рахунку приносить більше користі як самим біженцям, так і країні, що їх приймає.

Саме такий підхід був обраний щодо біженців з України, наголосила інша наукова співробітниця IAB та співавтор дослідження Тереза Кох: “Якраз зараз, коли кваліфікованих кадрів не вистачає, важливо добиватися того, щоб люди працювали відповідно до своєї кваліфікації. Освітній рівень українок та українців дуже високий. Німеччина могла б скористатися цим потенціалом.