Федеральний уряд та землі Німеччини сперечаються щодо витрат на біженців

Біженці та витрати на них продовжують викликати суперечки: за два дні до консультацій федеральних земель щодо політики щодо біженців позиції посилилися. Це випливає з документа міністрів фінансів земель, який, за інформацією Deutsche Presse-Agentur, узгодили у неділю ввечері. У ньому землі окреслили свої контраргументи проти позицій федерального уряду.

З точки зору федерального уряду, він допомагає землям і муніципалітетам набагато більше, ніж має за законом. Зі свого боку, землі скаржаться на скорочення витрат федеральним урядом і, як наслідок, на недостатнє фінансування.

"У зв'язку з великою кількістю біженців з України федеральний уряд знову значно збільшує підтримку земель і муніципалітетів, починаючи з 2022 року", - стверджує федеральний уряд. Минулого року підтримка федеральним урядом земель та муніципалітетів становила 15 млрд євро, плюс постійна допомога на покриття витрат на житло (KdU) у розмірі близько 4 млрд на рік. На поточний рік на додаток до статті KdU виділено близько 15,6 млрд. євро.

Міністри фінансів земель роблять зовсім інший розрахунок: «Більшість пільг федерального уряду мають тимчасовий характер і припиняться в 2024 році», – заявляють вони. Наразі регулюється лише щорічна допомога для біженців у розмірі 1,25 млрд євро. Для порівняння, у 2022 та 2023 роках землі отримали б від федерального уряду 4,5 та 2,8 млрд євро відповідно. "У 2016 році виплати склали 9,1 мільярда євро", - зазначають вони.

Число біженців з інших країн, окрім України, зараз перебуває на нижчому рівні 2014 року, стверджує федеральний уряд. З погляду земель картина інша: «Кількість біженців з інших держав (за винятком України) перебуває на високому рівні (майже вдвічі більше, ніж 10 років тому), і перші щомісячні дані за 2023 рік вказують на дуже високу динаміку (1- й квартал 2023 року: +80% (у порівнянні з уже збільшеним рівнем 2022 року)». Серед біженців з України до Німеччини прибуває велика частка дітей віком до 16 років. У результаті землі та муніципалітети несуть значні витрати на дитячі садки, школи та інтеграцію, які не покриваються федеральною часткою соціальної допомоги.

Федеральний уряд стверджує, що позаминулого року його борг уже був у два рази вищим, ніж у земель і муніципалітетів разом узятих. Цей «борговий розрив» поглиблюватиметься найближчими роками. «Борг федерального уряду зростає на 60% і становить близько 2,1 трлн євро. Водночас наприкінці 2022 року дванадцять із шістнадцяти земель зможуть досягти фінансового профіциту у своїх основних бюджетах».

Землі із цим не згодні. На їхню думку, федеральний уряд має звинувачувати лише себе, зокрема через недалекоглядну політику відсоткових ставок.