Німці більше не готові приймати біженців? Про що сперечаються у ФРН

У середу, 10 травня, уряд ФРН та глави федеральних земель збираються на спеціально скликаний саміт, щоб обговорити розподіл фінансового навантаження щодо прийому біженців та інші теми, пов'язані з   міграцією до Німеччини. Одна з цілей саміту - вирішити суперечку між федеральним центром і землями, які на тлі зростаючих витрат хочуть перекласти частину тягаря на владу в Берліні. Перед зустріччю сторони далекі від компромісу, пише DW.

Про це можна зробити висновок із проекту декларації за підсумками саміту, який опинився в руках журналістів ARD. Відповідно до нього, Федеральний уряд Німеччини відмовляється виділяти федеральним землям більше грошей, ніж раніше пообіцяв (а саме 2,75 мільярда євро). Пояснюють відмову влади у Берліні тим, що федеральний бюджет і так зверстано з дефіцитом, тоді як земельні бюджети, навпаки, - з профіцитом. Крім цього, кабінет міністрів ФРН побічно дорікає керівникам земельних урядів у тому, що вони не доводять частину федеральних коштів до кінцевих одержувачів, а саме   міських муніципалітетів та місцевих самоврядувань.

Консенсус з грошового питання, на думку спостерігачів, знайти буде складно, а ось про нефінансові заходи щодо подолання міграційної кризи сторони, як очікується, домовляться. Йдеться, загалом, про посилення нинішнього порядку надання притулку у ФРН - спрощення законодавчих рамок, які ускладнювали депортацію тих, кому у притулок було відмовлено, прискорення обробки судових позовів за фактом відмови у притулку та розширення списку країн, куди депортація біженців вважається безпечною. До цього списку, згідно з планами уряду ФРН, мають увійти Грузія та Молдова. Також більше повноважень має отримати поліція - для проведення обшуків у тих, кого влада має намір вислати з країни. План саміту передбачає й те, що буде дано "зелене світло" для прискорення дигіталізації всього процесу розгляду заявок на надання притулку, щоб прискорити їхню обробку.

Населення ФРН дедалі критичніше до курсу влади та до прийому біженців

Саміт відбувається на тлі зростаючої критики населення Німеччини на адресу правлячої коаліції, і зокрема, невдоволення тим, що влада, на думку виборців, приділяє надто мало уваги проблемам, що виникли внаслідок значного припливу мігрантів до Німеччини. Про це свідчать, зокрема, дані опублікованого 4 травня опитування Deutschlandtrend, проведений соціологічним інститутом dimap на замовлення медіакомпанії ARD.

"Зростаючим занепокоєнням" описують ці настрої соціологи з інституту вивчення громадської думки Allensbach, які, як і Deutschlandtrend, зафіксували "переконання жителів ФРН, що країна досягла межі прийома біженців". Остання хвиля міграції дала країні, за статистичними підрахунками, майже 1,3 мільйона мігрантів, з яких близько мільйона - це громадяни України. 

При цьому нинішній приплив біженців населення Німеччини непокоїть менше, ніж хвиля 2015-2016-х років (39% проти 53 відсотків), що соціологи Allensbach пояснюють двома причинами: по-перше, до Німеччини прибули люди, які "швидше відповідають уявленню про біженців" , а саме жінки з дітьми, а по-друге, біженців з України німці сприймають як людей "ближчого їм соціально-культурного кола", ніж біженців із Сирії, Іраку та Афганістану, які становили більшість мігрантів у попередню хвилю міграційної кризи.

Німці вперше засумнівалися у праві на притулок

Проте соціологи вперше зафіксували сумніви німців щодо необхідності збереження права на притулок у Німеччині у нинішньому вигляді, хоча навіть у період гострої міграційної кризи 2015-2016 років більшість усе ще виступала за збереження цього права. За даними опитування Allensbach, лише 39 відсотків респондентів підтримують чинне міграційне законодавство, практично кожен другий (49%) вимагає його посилення. Саме тому заходи на саміті щодо спрощення депортації біженців, чиї прохання було відхилено, цілком можуть викликати схвалення у населення Німеччини.

Такий самий скепсис щодо чинної практики прийому біженців зафіксувало і опитування Deutschlandtrend, хоча настрої в ньому передано більш диференційовано. Так, з одного боку, більше половини опитаних (52%) хотіли б, щоб Німеччина приймала менше біженців. Водночас переважна більшість респондентів висловилася за те, щоб Німеччина продовжила приймати біженців від воєн та громадянських конфліктів, жертв голоду та стихійних лих та жертв політичних та релігійних переслідувань (підтримка – від 84 до 70 відсотків).

Економічні біженці – ні, кваліфіковані кадри – так

З обох опитувань створюється однозначна картина – німці бачать від припливу мігрантів більше мінусів, ніж плюсів: 54 відсотки, за даними Deutschlandtrend та 56% – за даними Allensbach. І хоча загалом німці відчувають великий скепсис щодо шансів біженців на працевлаштування, шанси саме українських біженців вони оцінюють вище, ніж інших: 50% проти 12%.

При цьому значна більшість учасників дослідження Deutschlandtrend (61%) проти прийому іноземців, які приїхали до Німеччини з економічних причин. Але це не означає, що німці налаштовані проти міграції в принципі, пишуть соціологи Allensbach у пояснювальній частині свого опитування. "Населення в жодному разі не налаштоване в принципі негативно по відношенню до притоку мігрантів. Якщо такий приплив орієнтований на інтереси країни, то більшість налаштована позитивно", - йдеться у супровідній частині дослідження. Так, 55 відсотків респондентів, за даними опитування Allensbach, висловилися за таку зміну міграційного законодавства, яка забезпечила б легальний статус у ФРН кваліфікованих кадрів, нехай і лише з початковими знаннями німецької мови і навіть за умови, що у них після приїзду ще немає робочого контракту .