Половина українських біженців-неєвреїв в Ізраїлі не отримують жодної допомоги

Лише близько половини українських біженців неєврейського походження, які нині проживають в Ізраїлі, отримали допомогу від Міністерства соціального забезпечення, пише Haaretz.

З приблизно 29 000 біженців, які прибули до Ізраїлю з початку війни, близько 12 000 отримали допомогу, а з 14 615, що залишилися, лише 7 528 в даний час зареєстровані в міністерстві.

У травні організація допомоги біженцям HIAS Israel провела докладні інтерв'ю з 31 біженцем (90 відсотків із яких були жінки). Інтерв'ю показали, що 71 відсоток біженців ніколи не зверталися на офіційну гарячу лінію, інші побоюються ізраїльської влади через попередній негативний досвід.

Згідно з інтерв'ю, близько половини біженців живуть тут в ізраїльських сім'ях, 27 відсотків винаймають житло, а решта 23 відсотки живуть із друзями, у державному житлі або в якомусь іншому тимчасовому приміщенні.

Організації, які допомагають біженцям, кажуть, що багато хто з них не знає про свої права і стикається з перешкодами з боку влади, якщо намагається реалізувати їх.

Інше опитування HIAS 140 біженців (88 відсотків з них жінки) працездатного віку показало, що 40 відсотків з них працюють, переважно, у сфері прибирання приміщень. Серед жінок-біженців із вищою освітою 51 відсоток безробітних, а 29 відсотків працюють у сфері прибирання та догляду за дітьми.

Нещодавно великі роботодавці звернулися до Міністерства добробуту з проханням дозволити найняти сотні біженців, але передумали, дізнавшись, що посвідка на проживання для біженців продовжується лише на один місяць.

Міністр внутрішніх справ Ізраїлю Айєлет Шакед ще не оголосила, чи продовжуватиме її відомство свої дозволи, термін дії яких спливає менш ніж через тиждень, і на який термін. Крім того, з жовтня набувають чинності обмеження на працевлаштування іноземних громадян у 17 містах із високою концентрацією іноземців. Ці обмеження ще більше ускладнять працевлаштування біженців.

«МВС цілеспрямовано ускладнює їм життя, не дає їм статусу та дозволів на роботу і ось-ось почне руйнівну політику, географічно обмежуючи їхнє працевлаштування», — каже директор служби допомоги українським біженцям у HIAS Зоя Левітан Пушинкова.

Організації громадянського суспільства намагаються допомогти біженцям, до яких у держави не доходять руки. До клініки «Лікарі за права людини» надійшло 141 звернення, з них 45 від біженців з тяжкими захворюваннями, 11 від неповнолітніх з особливими потребами та 11 від вагітних жінок, які мають право на допологовий скринінг лише за спеціальним погодженням із державною мережею швидкої медичної допомоги.

За словами директора клініки доктора Зої Гутцайт, більшість українських біженців не знають про допомогу, на яку вони мають право.

Дані Міністерства добробуту також свідчать про те, що 305 біженців отримали допомогу в оплаті короткострокового психологічного лікування, ще 202 особи зараз проходять лікування. Служба допомоги біженцям у Хайфі, керована місцевими волонтерами, повідомляє, що з березня багато хто звертався до них за допомогою у фінансуванні психологічного лікування.

"Більшість зайняті виживанням і не дозволяють собі приділяти час психологічній допомозі", - каже Ольга Кратчова, волонтер центру, який у період з квітня по червень надав психологічну допомогу 35 біженцям.

За даними Міністерства соціального забезпечення, 5360 біженців отримали продовольчі талони, а 6769 біженців віком від 60 років отримали медичне страхування, але половина з них вже залишила Ізраїль.

Хайфський центр допомоги розподіляє продукти харчування, одяг та інші предмети першої необхідності приблизно тисячі сімей.

"На ринку в Хайфі ви можете побачити, як українські біженці збирають їжу наприкінці дня", - каже Белла Векслер, ще один волонтер центру. Кратчова додає: «У біженців тут немає грошей. Вони заходять до магазину та нічого не можуть купити».