- Категорія
- Політика
- Дата публікації
Скільки українців пов'язують своє майбутнє з Україною та налаштовані залишатися в країні
Бажання залишатися в Україні переважає у всіх вікових групах.
Абсолютна більшість респондентів (86%) хоче будувати своє майбутнє життя в Україні, причому 59% з них однозначно налаштовані залишатися в країні, а серед почуттів, які респонденти відчувають стосовно майбутнього своєї батьківщини, превалює надія (61%), за нею йдуть - тривога (40%) й оптимізм (33,5%).
Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 до 15 серпня 2024 року.
"Абсолютна більшість респондентів хоче будувати своє майбутнє життя в Україні (86%), причому основна частка серед них демонструє однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%)", - йдеться в пресрелізі за підсумками дослідження, опублікованому на сайті Фонду "Демократичні ініціативи" в четвер.
Зазначено, що бажання залишатися в Україні превалює серед людей із різним рівнем достатку й в усіх вікових групах. Однак з віком налаштованість залишатися в Україні зростає. Соціологи фіксують, що якщо серед молоді будувати майбутнє в Україні хочуть 74%, серед респондентів 30-39 років - уже 81%, 40-49 років - 87%, 50-59 років - 90%, і серед найстаршої групи - 93%.
Серед почуттів, які респонденти відчувають стосовно майбутнього України, однозначно превалює надія (61%), за нею йдуть - тривога (40%) та оптимізм (33,5%). Найбільші регіональні відмінності спостерігаються щодо почуття надії. Зокрема, найрідше її відзначають у східному макрорегіоні (48,5%), далі йдуть захід (56,5%) і південь (60,5%), водночас найпоширеніше почуття надії серед жителів центру України - 71%. Водночас надія на майбутнє України й оптимізм зростають зі збільшенням рівня доходів респондентів, тоді як тривога, навпаки, більш виражена серед найменш забезпечених верств населення.
Близько 50% українців вважають, що за роки незалежності України відбулося скільки позитивного, стільки й негативного, така тенденція характерна для всіх макрорегіонів. При цьому кожен четвертий (25%) вважає, що позитиву було більше, тоді як для 17% переважав негатив.
Опитування методом face-to-face проводили у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях і місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях - тільки на тих територіях, які контролює уряд України і на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводили за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового добору на перших етапах формування вибірки та квотного методу добору респондентів на заключному етапі. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводили опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.