Сьогодні Сенат Чехії затверджуватиме нові правила тимчасового захисту для громадян України

Сьогодні у Чехії має бути прийняте остаточного рішення про продовження тімчасового захисту до кінця березня 2024 року. Процедура встановлена поправкою до законів під назвою Lex Ukrajina IV. Голосування з цього приводу має відбутися в Сенаті ЧР.

Тимчасовий захист дає біженцям доступ до державного медичного страхування, освіти чи ринку праці. З іншого боку, продовження тимчасового захисту дозволить владі дізнатися точніші дані про те, скільки біженців насправді перебуває в Чехії. Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан заявив сенаторам, що наразі в Чехії перебуває близько 300 тисяч біженців з України, і їхня кількість вже різко не зростає. За його словами, причина в м’якшій зимі в Україні та просування українських захисників. За словами Ракушана, Чехія також намагається допомогти внутрішньо переміщеним особам безпосередньо в Україні.

Відтепер, якщо громадяни України захочуть продовжити тимчасовий захист, вони повинні будуть зареєструватися в електронному вигляді до кінця березня. За допомогою реєстрації вони отримають дату особистого візиту до приймальної Департамену у справах міграції та політичного притулку (ОAMP) МВС, де отримають так звану візову наклейку. Якщо іноземець не зареєструється до зазначеної дати або після реєстрації не з’явиться для позначення візової наклейки до кінця вересня 2023 року, його тимчасовий захист буде припинений.

Частиною поправки є можливість легшого отримання кваліфікації в галузі психології, оскільки з приїздом людей, які постраждали від військового конфлікту, попит на ці послуги зріс. Також будуть змінені правила зарахування українських дітей до дошкільної освіти та обов’язкового відвідування школи на наступний навчальний рік. Закон спростить процедуру відрахування дитини з дитсадка, оскільки діти біженців часто переїжджають або повертаються на батьківщину, не повідомляють про це адміністрацію дитсадка, але блокують місце надалі.

Також з квітня цього року Крайові центри допомоги Україні (KACPU) не підпорядковуватимуться крайовим адміністраціям, а Міністерству внутрішніх справ ЧР. Крім того, проект має обмежити термін безкоштовного екстреного проживання, щоб мотивувати біженців самостійно шукати житло. А ті, хто такого житла справді потребують, отримували б соціальну підтримку. Роботодавці повинні будуть повідомляти про тип трудових відносин і розмір доходу біженців з тимчасовим захистом, щоб вони могли скористатися правом на пільги.

Згідно із запропонованою поправкою, біженці зможуть проживати в екстрених приміщеннях — у гуртожитках або пансіонатах — безкоштовно протягом максимум 150 днів. Через п’ять місяців їм доведеться або почати платити за своє перебування з власної кишені, або їм доведеться переїхати. Тоді держава могла б почати платити нову доплату — на квартиру. За словами Ракушана, 30 відсотків біженців користуються екстреним житлом. Решта розміщуються комерційно або у родичів.