The Guardian: п'ять прогнозів на найближчі шість місяців війни в Україні

Інтенсивність конфлікту зменшується, але він триватиме ще щонайменше рік.

The Guardian: п'ять прогнозів на найближчі шість місяців війни в Україні

З початку війни Росії в Україні минуло півроку. The Guardian зробила прогноз, чого слід очікувати протягом наступних шести місяців.

1. Збройний конфлікт, ймовірно, триватиме щонайменше рік, але фактично він зайшов у глухий кут, і його інтенсивність зменшується

Хоча вже й минуло півроку війни, ні Україна, ні Росія не готові припинити бойові дії, незважаючи на втрати. Україна хоче повернути окуповані території, а Росія – і далі завдавати суттєвої шкоди не тільки своєму противнику, але через нього ще й Заходу. Кремль вважає, що зима зіграє йому на руку.

Переговори між двома сторонами не проводилися з того часу, як з'явилися свідчення масових вбивств у Бучі, Ірпені та інших населених пунктах на територіях на північ від Києва, окупованих росіянами. Та й зрушення на лінії фронту з моменту падіння Лисичанська наприкінці червня були мінімальними. Обидві сторони намагаються зберегти набрані темпи і все частіше виникає враження, що вони виснажені в боях.

2. Україна не має зособів для проведення ефективного контрнаступу з використанням звичайних озброєнь, а рейди партизанських загонів — оптимістична спроба прискорити крах Росії

Україна хотіла б повернути Херсон, розташований на захід від Дніпра, але високопосадовець адміністрації у приватній бесіді визнав, що має "недостатньо можливостей, щоб відкинути їх назад". Київ змінив стратегію, активізувавши удари по противнику ракетами далекого радіусу дії та сміливі рейди спецназівців на російські бази, розташовані далеко за лінією фронту.

Головний радник офісу президента Михайло Подоляк сказав, що метою є "створити хаос у російських військах". Але, хоча це й послабить ефективність дій загарбницьких сил, малоймовірно, що в результаті вони здадуться самі і добровільно відійдуть від Херсону, як сподіваються деякі українські чиновники.

3. Росія, як і раніше, має намір прориватися вперед, але її увага, ймовірно, перейде на утримання захопленої місцевості та анексію території України

Кремль не має нового плану наступу, окрім як вести масований артилерійський вогонь, руйнувати міста та селища та прориватися вперед. Він робить це частково тому, що це ефективно, крім того, це дозволить мінімізувати втрати, які, за даними деяких західних джерел, досягли 15000 осіб. РФ продовжує застосовувати цю стратегію в районі Бахмута на Донбасі, але просувається повільно, зокрема тому, що їй довелося передислокувати частину військ для зміцнення позицій у Херсоні.

Може, Кремль і не досяг того, на що розраховував на початку війни, але зараз Росія утримує значні ділянки української території на сході та півдні і наполегливо говорить про проведення референдумів. Враховуючи швидке наближення прохолоднішої погоди, Москва, ймовірно, зосередиться на тому, щоб закріпитися на територіях, які вона вже має.

4. Зима прискорить настання нової кризи з біженцями та створить можливість для тих, хто зможе краще підготуватися

У стратегічному мисленні обох сторін зима посідає першорядне місце. Україна вже стурбована гуманітарними проблемами, оскільки у житлових будинках на Донеччині та інших прифронтових районах відсутнє газове опалення. За попередньою оцінкою чиновника, який займається гуманітарними питаннями, взимку розпочнеться нова хвиля міграції, і, можливо, кордон із Польщею перетнуть до двох мільйонів людей.

Росіяни вважають зиму сприятливою нагодою. Україна побоюється, що Росія завдасть ударів по її енергосистемі, що посилить існуючу в країні проблему з опаленням, і може просто відключити величезну Запорізьку атомну електростанцію. Крім того, Москва хоче продовжити страждання Заходу через ціни на енергоносії, і вона має всі стимули для посилення тиску.

Але весна може стати часом для відновлення наступальних дій — кожна із сторін захоче пововнити втрати та підготуватися до того, що, ймовірно, стане ще одним періодом проведення бойових дій.

5. Заходу треба вирішити, чи хоче він, щоб Україна перемогла чи просто трималася. До того ж він має привести гуманітарну допомогу у відповідність до величезних потреб країни.

Без західної військової допомоги Україна зазнала б поразки. Але поки що Захід ще жодного разу не поставив достатньої кількості одиниць артилерії чи іншого озброєння, наприклад, винищувачів, що дозволило б Києву відкинути загарбницькі сили назад. Політики говорять про необхідність змусити Росію повернутись до кордонів, що існували до початку війни. Але необхідних цього матеріальних коштів у достатніх кількостях вони не надають.

Водночас зростають гуманітарні потреби України. Наприклад, грошей на відновлення не вистачає. Через п'ять місяців після відходу росіян багато будинків на північний схід і північний захід від Києва залишаються зруйнованими, і зневірені люди часто змушені  мешкати в гаражах або тимчасових спорудах.

Людям, переміщеним усередині країни, часто доводиться жити в школах чи дитячих садках — тимчасових приміщеннях, в яких людям важко залишитися довгий час. Через збройний конфлікт дефіцит бюджету України становить п'ять мільярдів доларів на місяць, а допомога та відновлення коштуватимуть набагато дорожче.