- Категорія
- Політика
- Дата публікації
У Німеччині все більше людей вірять у російські пропагандистські наративи щодо війни в Україні
Підтримка цих тез помітно вища серед респондентів зі східної Німеччини, аніж західної.
У Німеччині за останні місяці зросла кількість людей, що схильні вірити у наративи та теорії змов на користь РФ.
Як повідомляє Spiegel, про це свідчать результати опитування Центру моніторингу, аналізу та стратегії (Cemas), що працює у форматі громадської організації.
40% опитаних повністю або частково погодилися з твердженнями, що російська агресивна війна стала "безальтернативною реакцією на провокацію НАТО". Це на 11% більше, ніж у квітні.
44% повністю або частково переконані, що Путін бореться зі "світовою елітою", яка "смикає за ниточки за ширмою" - на 12% більше, ніж у квітні.
14% опитаних погодилися з тезою, що Україна "історично не має територіальних претензій" і насправді "була частиною Росії". Майже вдвічі зросла кількість тих, хто повірив, ніби війна РФ була "необхідна, щоб усунути фашистів при владі в Україні" - до 9%.
Підтримка цих тез помітно вища серед респондентів зі східної Німеччини, аніж західної.
Так, серед респондентів зі східної Німеччини кожен третій підтримує тези, які виправдовують напад Росії на Україну тим, що її "спровокувало НАТО", а сукупно тих, хто частково чи повністю погоджується з таким твердженням - 59%. У західній Німеччині повністю погодилися з твердженням удвічі менше респондентів.
Також простежується кореляція між схильністю вірити у російські наративи та політичними симпатіями. Серед виборців правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" тези про "провокацію НАТО" і те, що "Україна історично належить Росії", повністю підтримують майже половина опитаних; серед виборців "Лівих" це кожен третій.
Найменше схильних вірити проросійським наративам виявилося серед прихильників "Зелених" та "Вільних демократів".
Дослідження також встановило, що серед готових вірити у проросійські наративи помітно більше тих, хто готовий протестувати проти коронавірусних обмежень чи у зв’язку з цінами на енергоносії.
Для дослідження опитали понад 2200 респондентів віком від 18 до 90 років у період з 3 по 10 жовтня.