У Норвегії готують зміни для українців

Уряд Норвегії планує змінити програму прийому українців, щоб швидше інтегрувати їх на ринок праці. Пропонується суміщати навчання з роботою.

Водночас через зростання потоку біженців новоприбулим доведеться довше жити у пунктах прийому, повідомляє портал уряду Норвегії.

У притулках розміщуватимуть на довший час

Після літа кількість українців у Норвегії зростає – за останні 8 тижнів до країни прибуло більше українських біженців, ніж до інших скандинавських країн разом узятих, зазначила міністр юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілі Енгер Мель.

В уряді попереджають, що у зв'язку із великими потоком людей новоприбулі повинні розраховувати на те, що їм доведеться довше перебувати у центрах прийому. А в майбутньому може виникнути необхідність у наданні під притулки інших житлових приміщень із нижчими стандартами.

Упродовж жовтня у Норвегії мають створити від 2000 до 3000 місць у приймальних центрах. Муніципалітетам хочуть надати повноваження створювати нові притулки.

Влада готується, що наплив біженців залишатиметься високим. З початку війни до Норвегії прибуло понад 65 тисяч українців. У 2023 році – 29 тисяч людей.

Умови інтеграційної програми хочуть посилити

Зазначається, що мета уряду полягає в тому, щоб українці швидко знайшли роботу та змогли себе утримувати. За останніми даними, на кінець вересня працювали 5150 біженців, з яких за місяць працевлаштувалися 542 людей.

"Українці хочуть і мають стати ресурсом суспільства. Саме тому ми вдосконалюємо інтеграційну програму з метою швидше залучити до роботи ще більше людей", – повідомила міністр зайнятості та інклюзії Тоньє Бренна.

Українцям із середньою освітою запропонують 15 годин орієнтованих на роботу занять на тиждень у рамках інтеграційної програми, або ж 50% відсотків програмного часу.

"Робоче місце є найкращим місцем інтеграції. Протягом осені та зими тисячі українців пройдуть вступну програму. Ми хочемо, щоб більше людей одночасно працювали та брали участь у норвезькій освіті", – зазначила міністр праці.

Уряд також хоче створити цифрову систему навчання, щоб його було легше поєднувати з роботою.

Крім того, пропонується посилити умови продовження інтеграційної програми – продовжити її можна буде лише за наявності в учасника роботи чи досвіду роботи. Міністри також пропонують, щоб муніципалітети могли відмовити в наданні вступної програми для людей, які вже мають роботу чи пропозицію роботи.

"Уряд очікує, що більшість переселенців з України швидко знайдуть роботу, утримуватимуть себе та робитимуть внесок до місцевої громади. Щоб досягти успіху, ми покладаємось на заходи, щоб кожен, хто може працювати, отримав роботу", – додала Тоньє Бренна.

Під час інтеграційної програми, коли біженці починають відвідувати мовні курси, вони отримують фінансову допомогу в розмірі близько 16000 крон (1350 євро). Із цих коштів люди самостійно сплачують за житло та комунальні послуги.