Українські біженці в Білорусі: брак грошей, їжі та одягу

Міжнародна організація з міграції (МОМ), що входить до структури ООН, опублікувала результати другого раунду соціологічного дослідження про біженців у Білорусі з фокусом на людей, які втекли від війни в Україні, їхні потреби, наміри та проблеми. Виявилося, що більшість відчувають брак коштів на проживання, нестачу продуктів, одягу, предметів гігієни, гуманітарну допомогу отримувала лише половина.

Для дослідження експерти ООН у координації з Червоним хрестом та місцевим МВС провели 805 інтерв'ю з біженцями по всій країні з 1 вересня до 30 листопада. Із них 97% (778 осіб) були українцями. Найбільше інтерв'ю провели у прикордонних Брестській (39%) та Гомельській (16%) областях. Розмови з учасниками опитування проводилися в офісах МОМ, Червоного хреста, за місцем проживання, на вокзалах, а іноді й в ізоляторах тимчасового тримання.

Звідки приїжджають

Як зазначається у звіті, з початку війни та до 16 грудня 2022 року до Білорусі, за даними Держприкордонкомітету, в'їхали 70 935 українців. Після 24 лютого кордони з Україною були закриті, прикордонні пункти не працювали в звичайному режимі, тому багато хто потрапляв до Білорусі через сусідні країни. Серед опитаних українців 44% в'їхали з Росії (половина з них — жителі Донецької та Луганської областей, а третина має намір їхати далі до Польщі), 28% приїхали з Польщі, 25% — з України, 2% з Литви.

За походженням більшість українців виявилися жителями східних областей. До п'ятірки увійшли Донецька область (28%), Харківська (17%), Луганська (14%), Херсонська (7%), місто Київ та Київська область (6%). Лише трохи менше чверті (22,5%) раніше жили на селі, решта — городяни.

Хто приїжджає

Серед респондентів з України жінок виявилося 66%, чоловіків – 34%. Середній вік біженців становив 48 років, найстаршому було 95 років. Більше половини (56%) приїхали з дітьми, всього разом із опитаними 778 дорослими до Білорусі прибули майже півтисячі дітей. Стільки ж, 56%, вказали, що приїхали як мінімум з однією людиною похилого віку (старше 60 років), 26% привезли із собою людей із серйозними захворюваннями, 11% — людей з інвалідністю.

Серед тих, що приїхали, 30% виявилися пенсіонерами, 47% до від'їзду мали роботу, більшість працювали юристами, лікарями, вчителями, фахівцями у сфері продажу, а також слюсарями та теслями. Безробітними вдома були лише 6%. 34% біженців мають вищу освіту, ще 35% — професійну. На момент опитування роботу в Білорусі знайшли лише 7,5% респондентів, ще 33% були в активному пошуку, а 20% зазначили, що не мають наміру шукати роботу в Білорусі.

Що збираються робити далі

Опитані переважно перебували в Білорусі нещодавно: 42% в'їхали у вересні-жовтні, ще 13% — у серпні. На момент інтерв'ю 44% були в Білорусі менш як 15 днів, ще 32% — менше двох місяців. Багато хто з тих, хто приїхав, зупинилися до Білорусі у своїх родичів (40%), ще 10% — у друзів, 21% опитаних жили в орендному житлі. Інші на момент опитування, мабуть, не мали місця проживання.

Залишатися в Білорусі хочуть далеко не всі біженці з України, про такий намір повідомили 68% українців. Більшість (61%) причиною стала наявність родичів. Але багато хто має намір їхати з Білорусі далі — до Росії (36%), Польщі (33%), Німеччини (13%) та Чехії (3%). Причина для більшості (68%) та сама: у тих країнах живуть рідні.

Всіх респондентів запитали, чи хочуть вони повертатися в Україну. Більше половини (53%) ще не вирішили це для себе чи не захотіли відповідати. Про намір повернутися додому, коли стане безпечно, чітко заявили лише 21% опитаних. А 26% сказали, що не мають наміру повертатися в Україну взагалі.

При цьому ті, хто хоче повернутися на батьківщину, пояснили, що у них там житло, родичі, які потребують догляду, в їхньому місті покращилася ситуація. Однак вони зазначили, що для повернення додому їм буде потрібна допомога з грошима (49%), транспортом (17%), інформацією (13%) та документами (6%). Лише 14% сказали, що їм не потрібна допомога, щоби повернутися додому.

З тих, хто вирішив поки що залишатися в Білорусі, 24% сказали, що повернуться до України, як тільки стане безпечно, 11% розраховують пожити в Білорусі півроку-рік, а 27% не знають, як довго залишатимуться. Лише 38% думають жити в цій країні понад рік. Залишатися люди мають намір у тих же місцях, де вже перебувають: найбільше планують жити у Гомельській області (24%), Мінську (16%), Мінській (14%) та Брестській (12%) областях.

Як зазначають експерти ООН, результати опитування дозволяють зробити висновок, що на тих територіях Білорусі, де воно проводилося, мешкає близько 9 тисяч громадян України, які втекли від війни.

Проблеми українських біженців у Білорусі

По статус додаткового захисту (він дає тимчасове право на проживання, працевлаштування та медобслуговування) звернулися 40% біженців з України, ще 27% на момент інтерв'ю збиралися це зробити, а 29% не мали такого наміру.

Багато респондентів (57%) повідомили, що в Білорусі їхня головна проблема — брак грошей, ще 11% зазначили складнощі з працевлаштуванням, 10% — із пошуком житла. Лише 28,5% сказали, що їм вистачає коштів на проживання у Білорусі, а 50,5% сказали, що коштів недостатньо. Проблемою виявилася відсутність доступу до рахунків. 72% учасників опитування не змогли зняти свої гроші чи провести платежі за допомогою українських карток у Білорусі.

Відповідно, головною потребою українських біженців у Білорусі стала фінансова підтримка – її назвали 82% респондентів. Також 78% вказали, що потребують продуктів харчування, 68% — предметів гігієни та санітарного приладдя, 45% — одягу та взуття, 31% — працевлаштування. 30% повідомили про потребу в товарах для дому, 26% – у медпослугах, 25% – у ліках. 13% зазначили, що потребують житла на тривалий термін та транспорт, 10% — допомоги з документами та юридичні, консульські послуги. Перед зимою 66% потребували теплого одягу, 53% — теплого взуття.

При цьому серед опитаних лише 51% отримали в Білорусі якусь гуманітарну допомогу: переважно продукти, засоби гігієни, одяг та взуття.