Українським біженцям радять одразу їхати до маленьких міст Німеччини

Більшість німецьких земель практично вичерпали можливості прийому біженців з України. Проте приймати новоприбулих ніхто не відмовляється, хоч і радять їм одразу їхати до маленьких міст і сіл, пише DW.

У списку країн, які прийняли з 24 лютого 2022 року максимальну кількість біженців з України, Німеччина поступається лише Польщі. Лише офіційно німецькі органи влади зареєстрували понад 980 тисяч українських мешканців. Фактично ця цифра може бути ще вищою – українцям не потрібна віза для в'їзду до ЄС, і вони можуть, не реєструючись, вільно пересуватися територією країн Шенгенської зони протягом 90 днів. При цьому 890 тисяч українських громадян уже попросили у Німеччині тимчасовий захист відповідно до норм міграційного законодавства, створених спеціально для українців.

На початку вересня видання групи Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND) із посиланням на міністерство внутрішніх справ країни повідомили про те, що 12 із 16 федеральних земель Німеччини нібито більше не можуть приймати біженців з України.

Це повідомлення створило враження, що більшість земель ФРН повністю припинили прийом українців. Однак, це не так. Йдеться про зупинення прийому біженців за так званою системою первинного розподілу.

Цю систему застосовують щодо шукачів притулку, які прибувають до країни в умовний пункт А, але не мають конкретної мети та місця перебування. Після розміщення в таборах для біженців або іншому тимчасовому житлі їх можуть перенаправити в іншу федеральну землю, яка, згідно з системою розподілу, має ресурси для їх прийому. Але зробити це можуть лише тоді, коли земля, в яку спочатку прибув біженець, уже досягла своєї квоти у прийомі біженців.

Іншими словами, зупинений прийом через систему первинного розподілу передбачає, що низка федеральних земель не готова приймати біженців з інших регіонів, але не означає, що відмовлятиме в прийомі тим, хто приїхав до них безпосередньо, пояснили у Федеральній службі міграції та біженців (BAMF) .

У Німеччині вже давно існує спеціальний алгоритм, за яким щороку розраховуються квоти на прийом біженців у різних федеральних землях. При їх встановленні враховується чисельність населення та економічна ситуація у тій чи іншій землі, а координує процес федеральне міністерство внутрішніх справ у Берліні.

Станом на 6 вересня кількість земель, які призупинили прийом біженців за системою первинного розподілу, зменшилась із 12 до 11, повідомили у BAMF. Водночас у МВС Німеччини пояснили, що такі тимчасові заходи не є чимось незвичним і мали місце й до початку війни Росії в Україні. Зокрема, припиняють прийом біженців з інших земель, зазвичай, прикордонні регіони, куди прибуває більшість українців. Крім того, частково такі заходи пов'язані зі спалахами коронавірусу у первинних пунктах розміщення біженців.

Прийом біженців у Німеччині загалом перебуває у компетенції земельної влади, тому федеральний уряд немає особливих важелів впливу, лише допомагає землям координувати свої дії, виділяє фінансову допомогу чи надає приміщення. У МВС Німеччини кажуть, що з початку російської війни в Україні федеральним землям для розміщення біженців було виділено 318 об'єктів нерухомості, що перебувають на балансі федерального уряду.

Намагаються розширити свої можливості прийому біженців і самі землі. Наприклад, найгустонаселеніша земля країни Північний Рейн - Вестфалія прийняла найбільшу кількість українців - понад 207 тисяч. У понеділок, 5 вересня, у профільному земельному міністерстві повідомили про плани збільшити кількість ліжок для тимчасового розміщення українських біженців з 3400 до 4500.

У Федеральній службі міграції та біженців запевняють, що біженцям з України не варто турбуватися через новини про те, що розподіл шукачів притулку між землями було припинено. Всіх, хто приїжджає до країни, спочатку все одно зобов'язана прийняти та земля, в якій біженець вперше звернувся за допомогою. І навіть якщо там немає можливості зареєструвати людину на довгостроковий період, завжди можливі винятки, пояснюють у відомстві. Наприклад, у тих випадках, коли людина має родичів у регіоні.

Так, влада міста Бонна, розташованого на заході Німеччини, ще в червні повідомила, що можливості приймати нових людей з України вичерпані. Як пояснили в прес-службі міської адміністрації, всіх біженців, які прибувають у Бонн, переправляють до первинного центру прийому шукачів притулку в Бохумі - іншому місті в землі Північний Рейн - Вестфалія. Виняток роблять для українців, які мають родичів у Бонні, та тих, хто самостійно знайшов собі житло: вони можуть реєструватися та подавати заяву на тимчасовий захист.

Загалом у BAMF визнають: можливості прийому біженців у Німеччині вичерпані майже повсюдно. І йдеться не лише про тих, хто рятується від війни в Україні. У ФРН, як і раніше, продовжують прибувати шукачі притулку з країн Близького Сходу та Африки. "Федеральні землі активно працюють над тим, щоб розмістити всіх у людських умовах", - сказав представник служби.

Українським біженцям у BAMF радять не їхати у великі міста та агломерації у Німеччині, а спробувати знайти притулок у менших містах та селах. У цьому випадку вищі шанси як на швидку реєстрацію та оформлення соціальної допомоги, так і на успішний пошук житла.