«Війна стала нормою»: що жителі Берліна говорять про шість місяців війни в Україні

Поряд з блискучими вітринами Gucci, Louis Vuitton і Cartier на берлінському Курфюрстендам є щось таке, що змушує перехожих повертати голови і застигати в подиві. Це згорілий, порізаний кулями автомобіль, у якому навесні під час спроби втечі з київського передмістя Бучі загинули троє жінок та 14-річна дівчинка. Автомобіль був обстріляний російськими солдатами і загорівся - тепер він частина виставки «Заповіт Бучі» на Георге-Грос-Плац, пише Berliner Zeitung .

Люди продовжують приходити подивитися на машину. Хтось покладає квіти або залишає грошову пожертву, хтось просто заходить та фотографує на мобільний телефон. Одна з них – українка Марія із Києва, яка вже три роки живе у Німеччині. Вигляд машини «дуже болісний» для всіх українців, каже вона: «Люди не можуть собі уявити, що ми відчуваємо. У нас у голові картини того, на що зараз схожі наші міста». Вона розчарована тим, що тепер на демонстрації проти війни приходить лише українська громада.

«Заповіт Бучі» насамперед призначався для того, щоб війну «не було забуто» через півроку, заявив посол України Андрій Мельник на відкритті у понеділок. Член окружної ради Шарлоттенбурга Олівер Шруоффенегер сказав, що обговорювалося заздалегідь, чи підходять цей проект і це місце. «Ми не хотіли принести сюди війну, — каже він, — але ми хочемо і маємо свідомо порушувати комфорт та спокій».

Німеччина несе «частину відповідальності» за війну

Дві 26-річні подруги Тереза Маковські і Далія Аль-Муфраджі також пройшли повз машину, що згоріла, в середу. «На жаль, війна стала нормою, – каже Маковскі. «Неймовірно гнітюче бачити тут щось подібне». Близькість війни «виразно лякає», — каже Аль-Муфраджі, якв проживає в Шарлоттенбурзі. Але вона «розривається» у питанні постачання зброї до України. З одного боку, вона розуміє, що люди гинуть щодня і потребують допомоги, з іншого боку, вона боїться, що постачанням зброї може підживлювати насильство.

У питанні підтримки Німеччиною України суперечки не вщухають із початку війни. У вівторок канцлер Шольц оголосив про подальше постачання зброї в Україну на суму 500 мільйонів євро, але за останні шість місяців Німеччину кілька разів критикували за те, що вона не надає достатньої політичної та матеріальної підтримки Україні.

74-річний Хайнц Б. із Шарлоттенбурга навіть вважає Німеччину частково відповідальною за війну: «Меркель продала Німеччину, СДПН теж нічого не хотіла знати про Росію», — каже він. Вигляд іржавої машини не залишає його байдужим. "Як можна дивитися на таке і при цьому говорити, що Зеленський винен у війні?" - каже він. «Чи що він має поговорити з Путіним, з цим масовим вбивцею, з цим військовим злочинцем?»

Стефан Криковський теж відчуває «глибокий смуток і біль», коли бачить машину. Він засмучений тим, що тема війни більше не  представлена достатньою мірою в німецькому суспільстві і що солідарність може ослабнути через зростання цін і брак газу. "Газ - це зброя Путіна, він використовує її і проти нас", - говорить він.

Як Німеччині захистити себе від «яростної зими»?

Його побоювання можуть бути виправдані: 22 липня ARD «Deutschlandtrend» повідомило, що третина німців не підтримують санкції проти Росії, які можуть спричинити Німеччині незручності. Зростає і страх перед «яростною зимою» через інфляцію та зростання цін на енергоносії.

"Проти цього потрібно вже зараз вживати заходи", - каже 52-річна Ніколь Хегер з Хеннігсдорфа: "Для мене важливо, щоб ми підтримували людей, у яких мало грошей", - каже вона. Має бути субсидії. Запуск «Північного потоку — 2», на її думку, не повинен бути рішенням.

На лавці за кілька метрів від страшної виставки сидить організатор «Заповіту Бучі» Андрій Раднюк. Як і щодня, він тут із 9:00 до 21:00, щоб поговорити з відвідувачами про війну. За його словами, поки що проблем не було. «Люди кажуть, наскільки вони підтримують Україну, – каже він. «Мені сказали, що цей район ще називають „Шарлоттенград”, бо тут велика російська громада. Але ця виставка не для того, щоб конфліктувати з росіянами. Для цього в Україні достатньо місць – таких, як Буча».