Washington Post: Пропаганда Росії намагається демонізувати українських біженців у Європі

Відео з випуску новин демонструвало стовп вогню в житловому кварталі десь у Німеччині. В наступному кадрі власник будинку плакав, даючи інтерв’ю серед руїн, які залишилися від його згорілого будинку. Титри внизу екрану пояснювали, що українські біженці розпалили багаття, випадково спаливши житло людей, які їх прихистили в Німеччині.

На відео був накладений логотип німецького таблоїду Bild. Його опублікували на невеликому каналі на YouTube, після чого поширили в Telegram, звідки його підхопили державні ЗМІ Росії. Зрештою, ролик поширився на кожну велику соціальну платформу. Але відео - фальшивка. Відео з абсолютно не пов'язаної з біженцями події використали, щоб створити фальшивий «репортаж» і виставити українських біженців як паліїв, які приносять шкоду щедрим німцям, - пише Washington Post.

«Поки російська армія обстрілює українські міста, кремлівські пропагандисти переслідують нову мету, а саме налаштувати європейців проти 7,8 мільйонів українських біженців», - пише видання нагадуючи, що потік людей з України став найбільшою хвилею в Європі з часів Другої світової війни.

Російська дезінформація намагається тиснути на давні больові точки Європи у ставленні до імміграції. Точно так само російські агенти маніпулювали соціальними платформами в США, щоб посіяти розкол навколо гострих соціальних проблем перед виборами президента в 2016 році.

В компанії Meta вже визнали, що російська кампанія проти біженців з України - «найбільша і найскладніша російська операція, яку ми зірвали з початку війни в Україні». Її мета - посіяти страх і розкол серед головних союзників Києва у Європі якраз тоді, коли вони готуються до нової хвилі припливу біженців взимку. Але попри те, що європейці здебільшого підтримують громадян України, які тікають від війни, існує страх, який Росія намагається перетворити в зброю.

«В Німеччині, де живе більше мільйона українців, спроби підпалів і поява погрозливих графіті на будинках для біженців і школах свідчать, що сигнали вже дійшли до радикалізованих осередків», - пише Washington Post, додаючи, що часто повідомлення поширюються через додаток Telegram, де модерація контенту слабша, ніж в Facebook чи на YouTube.

В жовтні в німецькому селі Гросс Штрьомендорф хтось використав червону фарбу, щоб перетворити емблему Червоного Хреста на будинку для біженців в червону свастику. Через два дні після того готель спалили. Але це зробили не українці, які там жили, а німецькі палії, - кажуть представники місцевої влади. Вони не вірять, що вчинок ма політичне підґрунтя. 14 біженців, які жили в готелі, не постраждали.

«Російська дезінформація - це довгострокова інвестиція. І вона може бути надзвичайно токсичною. Вона може нашкодити в реальному світі», - сказала виконавчий директор німецького відділення Інституту стратегічного діалогу Губерта фон Фосс. Її неурядова організація досліджує екстремізм і дезінформацію.

Попри те, що європейці здебільшого підтримують біженців, скорочення цієї підтримки спостерігається у ключових країнах. Опитування, проведене Фондом Бертельсманна, виявило, що у вересні 74% німців стверджували, що Німеччина повинна продовжувати приймати біженців з України. Хоча в березні таких було 86%.

«Брехня про українських біженців і спроби використати європейські страхи поки не змогли поляризувати і змінити публічних дискурс», - сказано у висновку дослідження Європейського політичного центру, який підтримує Європарламент.

Але в документі також сказано, що кількітсь ворожої до біженців з України інформації «збільшується і нарощує більше залучення в соціальних мережах». Антиукраїнські наративи почали поширюватися з першого ж дня, коли українці почали тікати від агресії Росії за кордон. Але в кінці весни і влітку, коли переконати західну аудиторію в законності російського вторгнення в Україну не вдалося, відбувся певний спад.

«Якщо в минулому хвилі дезінформації проти біженців з Близького Сходу зображували їх як «культурну» загрозу для європейців, кампанія проти українців виставляє їх як загрозу для заможності і здоров’я європейців», - пише видання з посиланням на висновки Європейського політичного центру.

Дослідження виявили, що повідомлення проти біженців поширює розгалужена, скоординована мережа фальшивих сайтів, Telegram-каналів, сторінок в Instagram і каналів в YouTube, які базуються в Росії. В хід йдуть навіть петиції на Change.org. Їх систематично посилюють армії фальшивих сторінок в соціальних мережах, реальні інфлуенсери, лояльні до Кремля, а також сторінки державних ЗМІ Росії в кожній соціальній мережі. Хто саме стоїть за поширенням брехні про біженців з України, поки невідомо. І дослідники поки не знайшли прямий зв’язок між кампанією в мережі і Кремлем. У всякому разі, це робить хтось з великими ресурсами, досвідом в організації кампаній з дезінформації. І цей хтось дуже впертий. У вересні звіт компанії Meta, якій належить Facebook, зауважив, що кампанія заснована «на незвичному поєднанні витонченості і жорстокої сили».

Звіт Інституту стратегічного діалогу пропонує найбільш детальний погляд на кампанію, націлену проти біженців з України. Експерти з’ясували, як дезінформація просуває певні наративи серед європейців. Звіт Інституту зосереджений на конкретному Telegram-каналі з 10 тисячами підписників. Він називається Deutsche Wahrheit («Німецька правда»). Експерти розглядають цей канал як мікрокосм більш широкої кампанії. Попри те, що канал називаються і поширює повідомлення німецькою мовою, дослідники помітили, що багато файлів і відео-файлів на ньому часто мали російські назви. У даних про файли також містилися назви папок і проектів, які відповідали тим, які були виявлені у даних про відео, оприлюднених на сторінках, чий зв’язок з кремлівською пропагандою був підтверджений.

З 219 відео, опублікованих Deutsche Wahrheit за період з 15 квітня до 11 липня, 40% стосувалися біженців. Інші матеріали пов’язували Україну з нацизмом, намагалися дискредитувати конкретних українських лідерів або ж пояснювали проблеми Європи через інфляцію і дефіцит енергоносіїв з тим, що континент підтримує Україну. Повідомлення, багато з яких містили фальшиві чи відредаговані відео популярних ЗМІ, звинувачували українських біженців в усьому: від організації терактів до поширення мавпячої віспи в Німеччині.

Одним з таких був фальшивий ролик про те, що українці нібито спалили будинок німця, який їх прийняв у себе в Вульфен. Те, як це відео було поширене, може дати практичний погляд на методи російської кампанії з дезінформації. Спочатку брехню нав’язували фокус-групам, після чого відбувалося поширення на більш широку аудиторію. Таким чином, російські оперативники лишалися на крок попереду від модераторів соціальних мереж.

14 травня хтось створив німецькомовний YouTube-канал з назвою «Новини і плітки». Саме цей канал, за даними Інституту стратегічного діалогу, і опублікував фальшивий «репортаж» Bild. Ролик отримав 12 «лайків» і пізніше був видалений. Але того ж дня відео було опубліковане в Telegram-каналі Deutsche Wahrheit, який, схоже, служив в якості джерела для численних відео під час російської кампанії. 17 травня головний редактор електронної версії Bild Тімо Локошат засудив ролик як «абсолютний фейк». Втім, поширення відео продовжилося.

Ще через день воно вже розійшлося по російськомовних Telegram-каналах з сотнями тисяч підписників. 19 травня воно потрапило в заголовки російських ЗМІ включно з пропагандистськими Sputnik і РИА ФАН. Також фальшиве відео поширювали в китайській соціальній мережі Weibo, де його переглянули сотні тисяч разів. Попри спростування, мало хто зі ЗМІ виправив чи доповнив свої повідомлення. І посилання на статті продовжували циркулювати в Telegram і Facebook, де фальшиві сторінки систематично посилювали їх.