Як працює онлайн-сервіс Додому: платформа повернення українців чи імітація процесу

Держава намагається створити умови для повернення українців на Батьківщину, хоча поки виходить так собі

Як працює онлайн-сервіс Додому: платформа повернення українців чи імітація процесу
Україна чекає на повернення своїх людей. Фото: Мінсоцполітики

Під час Конференції з відновлення України у Гданську (Ukraine Recovery Conference-2026 - ред.) уряд презентував цифрову платформу "Додому".

Її головна мета сформульована чітко: допомогти українцям, які перебувають за кордоном, підготуватися до повернення та сформувати персональний план повернення в Україну.

Поява такого сервісу виглядає цілком логічною. Після більш ніж чотирьох років війни держава дедалі частіше говорить не лише про відбудову міст, а й про повернення людей. Людський капітал стає одним із ключових ресурсів майбутнього відновлення країни.

Саме тому платформу варто оцінювати не за дизайном, швидкістю роботи чи кількістю сервісів. Вона обіцяє не просто інформацію для тих, хто планує повернутися, а персональний план повернення.

Отже, головне запитання лише одне: чи виконує вона те, що сама обіцяє?

Що отримають українці?

Платформа пропонує заповнити детальну анкету: країна проживання, сімейний стан, діти, освіта, професія, житло, автомобіль, документи, плани щодо повернення.

Така анкета разом із обіцянкою "персонального плану повернення" створює цілком конкретне очікування: відповіді користувача визначатимуть зміст рекомендацій. Чим більше інформації держава просить у людини, тим вищими стають її очікування щодо якості персонального результату.

Однак після завершення анкети користувач отримує тільки універсальний перелік адміністративних кроків: зареєструватися у службі зайнятості, підготувати документи, знайти житло, записати дитину до школи, скористатися державними програмами, перевірити військово-обліковий документ.

Більшість цих рекомендацій можна було б показати користувачеві ще до заповнення анкети.

Відповіді, які нічого не змінюють

Якби персоналізація справді працювала, зміст рекомендацій залежав би від відповідей користувача.

Для однієї людини пріоритетом могли б стати рекомендації щодо працевлаштування, для іншої - інформація про житло, для третьої - освіта дітей чи доступні програми підтримки.

Саме це й відрізняє персональний план від універсальної інструкції. Натомість після заповнення анкети більшість користувачів отримує майже однаковий перелік адміністративних дій - незалежно від відповідей, які вони щойно надали.

Якщо зміст рекомендацій майже не залежить від відповідей користувача, виникає закономірне питання: яку практичну функцію тоді виконує сама анкета?

Персональний план без персоналізації

Саме тому оцінювати платформу варто за тим, наскільки її рекомендації справді є персональними.

Якщо після збору десятків параметрів користувач отримує універсальний перелік адміністративних дій, персоналізація залишається радше елементом комунікації, ніж функціоналу.

Фактично сьогодні платформа демонструє, як можна зібрати великий обсяг персональних даних і майже не використати його для формування персонального результату.

У держави може бути багато інформаційних сервісів. Але "Додому" позиціонується як інструмент повернення українців. Якщо він не допомагає людині ухвалити рішення про повернення, то проблема полягає не в окремих функціях чи інтерфейсі.

Проблема полягає в тому, що продукт Мінсоцу поки що не виконує власної заявленої функції.