Нобелівську премію з фізики присудили за створення льодової пастки для невловимих нейтрино

Нобелівську премію з фізики 2026 року отримав Френсіс Хальцен - за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.

У Нобелівському комітеті зазначили, що роботи Хальцена фактично відкрили новий напрям в астрономії.

Телескоп із льоду або пастка для нейтрино

Ідея вченого полягала в тому, щоб використати кілометрову товщу льоду на Південному полюсі як величезний детектор частинок.

Так з'явилася обсерваторія IceCube - куб льоду об'ємом близько одного кубічного кілометра, всередині якого розміщені тисячі світлових датчиків.

За їхньою допомогою вчені можуть фіксувати нейтрино, що прилітають із найвіддаленіших і найенергійніших об'єктів Всесвіту.

Чому нейтрино так важко побачити

Нейтрино майже не взаємодіють із речовиною. Вони можуть проходити крізь планети, зорі та величезні відстані в космосі, практично ні з чим не стикаючись.

"Нейтрино - примарні частинки, вони практично не мають маси, рухаються зі швидкістю світла і можуть перетнути всю галактику, так жодного разу ні з чим і не зіткнувшись. Саме тому, щоб їх побачити, потрібен величезний детектор", - пояснив професор Оксфордського університету Субір Саркар, як повідомляє ВВС.

Завдяки IceCube науковці отримали можливість досліджувати природні космічні прискорювачі частинок, енергії яких у мільйони разів перевищують можливості земних лабораторій.

Біографічна довідка

Френсіс Хальцен народився у Бельгії у 1944 році. Він є професором Університету Вісконсин-Медісон у США.