У Бельгії виникли проблеми із розміщенням українських біженців – люди ночують на вокзалі

Щотижня до Бельгії приїжджають близько 500 військових біженців з України, але в останні тижні розмістити їх практично неможливо. Тепер їм рекомендують самим домовлятися про проживання у бельгійських містах та муніципалітетах. Якщо це не вдається, вони залишаються на вулиці, пише vrt.be.

Близько 60% біженців, які прибувають з України, розміщувалися та розміщуються у Фландрії. Близько 50% із них живуть із друзями чи родиною. Приблизно 7500 українців знайшли притулок у фламандських сімьях, ще кілька сотень живуть у приміщеннях для екстреного розміщення та контейнерних містечках в Антверпені та Мехелені.

Згідно з правилами, Валлонія мала прийняти 30% біженців з України, але прийом тут йде з перебоями. Регіональний уряд Валлонії надає надто мало житла. Наразі тут знайшли притулок не більше 21% усіх військових біженців.

Це означає, що ті, хто не знаходить там житла, здебільшого залишаються у Брюссельському столичному регіоні, і багато з них практично безпритульні. Все частіше українські сім'ї ночують, наприклад, на Південному вокзалі Брюсселя, зазначає видання.

Брюссель мав прийняти 10% українців, але цей відсоток уже давно перевищено. І саме сюди прибувають незліченні інші біженці та особи, які шукають притулку, яким також важко знайти якесь житло і для яких федеральна імміграційна служба Fedasil більше не може нічого запропонувати.

На цьому фоні брюссельський муніципалітет Шаарбек закликав державного секретаря Бельгії з питань притулку Ніколя де Моора щось зробити із новим табором біженців у центрі північного округу. Тут, на Палайзенстраат, прохачі притулку, яким Fedasil не може надати житло, зайняли колишню офісну будівлю, яку передбачалося переобладнати для розміщення українських військових біженців.

Повідомляється, що зараз там мешкає близько 700 осіб, які шукають притулку, й санітарно-гігієнічні умови там катастрофічні. Повідомляється, що багато з цих біженців уже хворі. Мер Шаарбека Сесіль Жодойн хоче, щоб державний секретар з питань притулку та бельгійський федеральний уряд взяли на себе відповідальність і щось зробили із цією ситуацією.

Вона називає цю будівлю у своїй громаді «символом кризи та провалу імміграційної політики уряду».