У Латвії переживають, що діти українських біженців не ходять до місцевих шкіл

Інтеграція та освіта дітей українських біженців у Латвії стоїть дуже гостро і є питанням, яке не може нормувати місцева влада. При цьому йдеться не тільки про процес навчання в школі, а про соціалізацію та психоемоційну сферу дитини. Про це заявила член правління руху «Хочу допомогти біженцям» Лінда Якобсоне-Гавала, пише Rus.LSM.lv.

Загалом у Латвії зареєстровано 9335 українських дітей шкільного віку. Але при цьому понад 4 тис. із них батьки обрали варіант дистанційного навчання в одній зі шкіл України. Раніше держава прийняла, що українських школярів можна розподіляти лише у латиські школи – а не в школи нацменшин, які досі діяли як білінгвальні. І частина українських батьків віддала перевагу тому, щоб діти продовжили навчання за українськими програмами, віддалено.

«Ми також кажемо, що діти мають бути у безпечному середовищі. Але якщо батьки йдуть на роботу, а діти весь день, щодня залишаються вдома – це небезпечна ситуація для дитини та для батьків, які весь день на роботі хвилюються за неї», – пояснила Якобсоне-Гавалу.

Вона нагадала, що у школі, крім вчителів, є ще доступ до логопеда, до соцпрацівника, психолога. Школа – це інші діти, вчителі, батьки. Інші люди, серед яких ця дитина може відчути себе краще. Звичайно, можуть бути й протилежні ситуації, буллінг – але з ними тоді стикаються діти незалежно від того, чи вони біженці чи ні", - каже Якобсоне-Гавала.

«У Латвії не запровадили правило, яке існує у Литві та Естонії, що діти повинні обов'язково відвідувати школу тут. У нас закон про загальну освіту також передбачає, щоб дитина відвідувала школу. Чому ми до українських дітей ставимося інакше, дозволяємо дистанційне навчання? На одному із засідань комісії ми вирішили порушити це питання у міністерстві, щоб записали у законі, що вони зобов'язані відвідувати нашу школу. Але ми побачили й іншу проблему. Якщо освіта рідною мовою ще може бути віддаленою, так легше вчитися, залишається питання вивчення нашої мови. З цих 4100 дітей, які навчаються віддалено, ми не знаємо, скільки навчається латиською мовою», – зазначила вона.

Діти біженців не ходять на мовні курси, бо на них приймають дорослих після 17 років.

«Вони в школі не навчаються, як решта дітей. Вони залишаються десь поза навчанням. Міносвіти Латвії заявило, що протягом цього року вони отримають реальне уявлення про те, скільки у нас таких дітей, чи живуть вони в Латвії, і що з ними робити, щоб наступного року починати їх навчати латиською мовою», – сказав голова Комісії Сейму з громадянства, міграції та згуртування суспільства Гунар Кутріс.