- Категорія
- Політика
- Дата публікації
Інформація про те, що українські біженці посилили проблему нестачі вчителів у Німеччині, виявилася фейком
У публікації Die Welt та у дослідженні Інституту економічних досліджень ifo не йдеться про те, що біженці з України провокують кризу в освітній системі Німеччини. Навпаки – автори стурбовані тим, що вже наявна криза може вплинути на адаптацію українських школярів.
Деякі російські ЗМІ, а також Telegram-канали з посиланням на німецьке видання Die Welt поширили інформацію про те, що «через інтенсивний потік українських біженців» у Німеччині нібито спостерігається «гостра нестача вчителів».
Деякі анонімні Telegram-канали взагалі заявили, що українці, які шукають притулок у Німеччині, не тільки створюють катастрофічне навантаження на систему освіти, а й «поводяться зухвало» і «не дотримуються правил». Про це нібито свідчу коментарі під публікацією на сайті Die Welt.
Насправді, пропагандисти суттєво спотворили сенс статті у Die Welt «Хороші шанси на інтеграцію українських дітей – але нестача вчителів стає небезпечною». В оригінальному тексті не йдеться про те, що біженці з України «погіршують» кризу освітньої системи у Німеччині. Насправді Кевін Чуліна, автор матеріалу, пише про те, що українські діти мають усі шанси успішно інтегруватися в німецьке суспільство, проте існуюча ще до війни проблема нестачі вчителів може стати перешкодою в освоєнні німецької мови.
«Шанси на успішну інтеграцію українських школярів до німецької системи освіти високі. Це результат дослідження Інституту економічних досліджень ifo, – йдеться у статті Die Welt. Рівень компетентності добрий за європейськими мірками. Однак нестача вчителів у цій країні виявляється головною перешкодою на шляху до успіху в освіті».
Дослідження, на яке посилається Кевін Чуліна, ґрунтувалося на порівнянні освітніх програм PISA України та інших європейських країн. Результати показують, що українська освітня система займає «середні позиції», проте різниця між Німеччиною та Україною особливо помітна в математиці та читанні. Цю різницю також може посилити гуманітарно-психологічне навантаження на біженців та перерву у навчанні через війну. Автори дослідження, на яке посилається Die Welt, пропонують підтримувати дітей «за допомогою освітніх заходів, таких як адекватні можливості для здобуття освіти, курси німецької мови та підтримка в отриманні необхідної шкільної кваліфікації». Однак, як пише Кевін Чуліна, проблема нестачі вчителів, яка існує вже багато років, може завадити українським школярам освоїти німецьку мову і адаптуватися до нової освітньої системи.
Тобто, у публікації Die Welt та у дослідженні Інститут економічних досліджень ifo, на яке посилається видання, не йдеться про те, що біженці з України провокують кризу в освітній системі Німеччини. Навпаки – автори стурбовані тим, що вже наявна криза може вплинути на адаптацію українських школярів.
Як пише Deutsche Welle, Німеччина вже понад 10 років переживає кризу в освітній системі, зокрема брак вчителів. На це вплинув приток дітей-мігрантів у 2015-2016 роках та підвищення народжуваності в країні. Крім цього, через зростання навантаження багато вчителів вийшли на пенсію або звільнилися.
Російська пропаганда регулярно використовує можливість впливати на думки за допомогою подання окремих коментарів як загальної думки щодо якогось питання. У цьому випадку агітпроп застосував той самий метод. Справді, під публікацією Die Welt можна знайти окремі коментарі, які негативно відгукуються про українських школярів. Проте ці вибіркові коментарі не можуть вважатися такими, що відображають справжню ситуацію. Більш того, Згідно з опитуванням фонду Роберта Боша , 92% вчителів вважають, що прибуття дітей-біженців з України не становить серйозної проблеми. Головною проблемою для вчителів стало онлайн навчання на тлі пандемії коронавірусу, що також негативно позначилося на якості знань школярів та на їх мотивації та поведінці.