У Казахстані перебувають близько 7 тисяч українських біженців, але лише 228 звернулися за офіційним статусом

Згідно з офіційними даними МВС Казахстану, за перші вісім місяців 2022 року туди прибуло 6960 громадян України, з яких 228 осіб офіційно звернулися за статусом біженця. Індивідуальний ідентифікаційний номер, який дає змогу реєструвати в Казахстані банківські рахунки та отримувати держпослуги, оформили приблизно 1520 громадян України, повідомляє Радіо Азаттик.

За правилами казахстанського законодавства перші 90 днів з моменту перетину кордону громадяни України можуть перебувати в Казахстані без будь-яких дозвільних документів, потім їм потрібно або перетнути кордон ще раз, щоб отримати можливість легально перебувати наступні 90 днів, або встигнути за перші три місяці подати заяву. на посвідку на проживання або спробувати отримати статус біженця. На сайті egov.kz, де докладно розповідається, як іноземцю отримати дозвіл на проживання в Казахстані, йдеться, що «за дотриманням чинного законодавства та всіх формальностей орган міграційної поліції зобов'язаний видати дозвіл на постійне проживання». Однак насправді так виходить не завжди. За даними Агентства ООН у справах біженців Центральної Азії, з 2015 року рівень визнання біженців скоротився з 42 відсотків до 1.

Ситуацію з українцями відстежують фахівці провідної правозахисної організації країни, Казахстанського бюро з прав людини, які вважають, що влада поки що якоюсь мірою йде назустріч українським громадянам, але при цьому конкретного алгоритму дій держава не має.

— На сьогоднішній день у Казахстані 228 громадян України отримали статус осіб, які шукають притулок, із цих 228 осіб із 200 ми точно працюємо, — каже заступник директора Казахстанського бюро прав людини Денис Дживага. — Останнім часом нових звернень практично немає, здебільшого ми працюємо з тими, хто прибув раніше, — це громадяни України, хто потрапив до Казахстану через російський кордон, або ті, хто приїхав через Німеччину та Польщу.

За словами Дживаги, складнощів з тимчасовою реєстрацією в українців немає і отримати статус осіб, які шукають притулок, вони можуть без особливих зволікань. Інша річ, що статус біженців у перспективі можуть набути далеко не всі.

Українські біженці — нетипові, вони не тікають від влади своєї країни, більшість українців хоче потім повернутися на батьківщину.

— З цього року роботу з біженцями передали міністерству праці та соціального захисту, і поки що жодних комісій не було, — каже експерт. — Ми припускаємо, що їм продовжуватимуть реєстрацію до року, бо влада не дуже зацікавлена надавати статус біженців. Тому що українські біженці — нетипові, вони не тікають від влади своєї країни, більшість українців хоче потім повернутися на батьківщину. Тому буде добре, якщо влада Казахстану надасть для них якісь додаткові можливості, щоб громадяни України могли перебувати без продовження реєстрації як мінімум рік. Але наша влада на такий крок не пішла, тому за законом можна тягнути до року, продовжуючи статус особи, яка шукає притулок, а потім, звичайно, подивимося, що буде. Але я думаю, що далеко не всі українці, які приїхали до Казахстану, зможуть отримати статус біженця.

Дживага зазначає, що в якихось моментах держава йде назустріч громадянам України і він як співробітник Казахстанського бюро з прав людини негативного ставлення до українців не помічав. Щодо перспектив, то експерт зазначає кілька варіантів розвитку подій.

— Напевно, влада до останнього продовжуватиме громадянам України статус осіб, які шукають притулок, навіть, може, трохи порушуючи законодавство, або вже підуть комісії, почнуть розглядати заяви, — каже Денис Дживага. — Не виключаю і того, що хтось набуде статусу біженця, а ті, хто не отримає, матимуть право оскаржити, в чому їм наші юристи допомагатимуть. Сама процедура оскарження може затягтися до півроку, і весь цей час вони можуть бути розташовані на території Казахстану. А що може статися за цей рік — незрозуміло. Найкращим варіантом для нашої влади буде те, що ситуація в Україні покращає і люди почнуть повертатися на батьківщину. Але, звісно, не факт, що цей конфлікт швидко вирішиться, до того ж у багатьох українців зруйновано будинки і їм просто не буде куди повертатися.

З моменту нападу Росії на Україну минуло дев'ять місяців. Казахстанська влада не виступила із засудженням військової агресії Росії, свого сусіда та союзника. Але Астана публічно заявила про повагу територіальної цілісності України та невизнання сепаратистських утворень у Донбасі, які Москва вважає незалежними державами та на територіях яких проводить референдуми з метою приєднати їх до Росії.