У Таллінні українських біженців поселили у будинках без дозволу на експлуатацію

Українські біженці, розміщені в Таллінні в будинках, які раніше використовували Сили оборони, досі не уклали договір оренди, оскільки, за оцінкою Міністерства соціальних справ, підприємство з управління державною нерухомістю Riigi Kinnisvara Aktsiaselts (RKAS) вимагає з них необґрунтовано високу орендну плату.

Суперечка про оренду житла прийняла новий несподіваний поворот, коли з'ясувалося, що будівлі не мають дозволу на експлуатацію, пишуть місцеві ЗМІ .

На початку квітня в розташованому в Мустам'яї колишньому житловому будинку, який колись належав Силам оборони, за допомогою добровольців влаштувалися українські біженці. Їм пообіцяли, що вони матимуть змогу жити там за символічну орендну плату. За таких же умов біженці оселилися в будинку в Коплі.

"Їм чітко дали зрозуміти, що їм допоможуть і заробляти ніхто не має наміру, що потрібно лише покривати комунальні витрати", – розповів керівник відділу державного майна Центру оборонних інвестицій Тамбет Тиніссон.

Однак наприкінці червня RKAS озвучило ціну, яка видалася невиправдано високою не лише біженцям, а й Міністерству соціальних справ. Поки RKAS та чиновники міністерства сперечалися про розмір орендної плати, з'ясувалося, що обидві будівлі хоч і внесені до Реєстру будівель як житлові будинки, але дозволів на експлуатацію вони не мають.

Одні чиновники вважають, що відсутність дозволу на експлуатацію не може бути перешкодою для укладання договору оренди, але інші дотримуються іншої думки та шукають правову підставу, щоб люди могли продовжувати жити у цих будинках.

Квартири в Коплі та Мустам'яї були передані у безкоштовне користування Міністерству соціальних справ до березня 2023 року. У них проживає майже 400 осіб.

Плутанина між відомствами має для біженців позитивний бік: поки чиновники ламають голову над тим, яким має бути юридично правильний договір оренди, вони можуть жити в будинках, не сплачуючи за оренду та комунальні послуги.