Українців не пускають до країн Балтії

Після початку війни до Росії з окупованих українських територій було депортовано понад два мільйони громадян України. Багато хто з них повертається до України або виїжджає до Європи, перетинаючи естонський чи латвійський кордони. Більшість українців проходить їх благополучно, але деяких повертають, пише Север.Реалії.

Як зазначається, відмовами у в'їзді особливо славляться прикордонні переходи Івангород – Нарва на шляху до Естонії та Урбани – Силені на кордоні Білорусі та Латвії. Часте формулювання на папері: "загроза безпеці Євросоюзу". А на словах людям кажуть, що вони надто довго пробули в Росії і прикордоннику здається, що вони підтримують війну та ідеологічно ненадійні.

Особливої дискримінації зазнають люди з пропискою в так званих ДНР і ЛНР або власники паспортів невизнаних республік. Прикордонники не просто відмовляють їм: вони перевіряють телефони, можуть обшукати, ведуть політичні бесіди на тему їхніх поглядів.

Обшук та перевірка телефонів – рутина для біженців. Якось, наприклад, на кордоні був восьмигодинний обшук через російську сім-карту. Цього не уникають діти, ні жінки.

Якщо влітку на Нарвському КПП здебільшого відмовляли молодим одиноким чоловікам, то зараз із відмовами все частіше стикаються багатонаціональні сім'ї, в яких один член сім'ї не має громадянства України, але має ВНЖ. Ще одна група, що дискримінується, – це люди з судимостями. При цьому не має значення ні термін, ні той факт, що судимість погашена.

Порівняно з піком відмов на естонському кордоні у серпні (335) їх кількість до кінця року трохи знизилася, зауважує юрист естонського Центру прав людини Уляна Пономарьова. Проте статистика не відображає всієї картини. Наприклад, йде сім'я, четверо дорослих і однорічне немовля. Не пропускають лише дитину, бо вона народилася на окупованих територіях та записана росіянином. Звичайно, сім'я його не залишить і кордон не перейде. Проте відмова виписується на одного члена сім'ї. Також не пропускають людей, у яких виявлено російський паспорт.

Згідно з європейським законодавством, не лише території, захоплені Росією під час війни, як і раніше, належать Україні. Крим, Донбас, Луганськ теж вважаються окупованими територіями, і якщо людина знаходилася там на 24 лютого 2022 року, вона має право на тимчасовий захист навіть у тому випадку, якщо має подвійне громадянство, тобто, якщо пізніше отримано російський паспорт. Але прикордонники часто вважають, що це не так.

Відступи від європейської директиви про статус українських біженців у Латвії та Естонії мають безсистемний характер, вважають правозахисники, до того ж вони не закріплені у національних правових актах. На щастя, якщо до ситуації підключаються волонтери та правозахисники, у переважній більшості випадків права біженців вдається відстояти.

Експерти також радять при відмові у тимчасовому захисту, який належить українцям автоматично, у прикордонному пункті клопотати про міжнародний захист у звичайному порядку.