- Категорія
- Політика
- Дата публікації
Українська громада в Німеччині нарощує м'язи та міняє цілі: від адаптації до впливу
Понад 30 українських організацій у ФРН вже активно розбудовують нові партнерства - як з активістами, так і з владою
У німецькому місті Бад-Болль (земля Баден-Вюртемберг) відбулася конференція "Посилення української діаспори в Німеччині". Участь у ній взяли понад 70 представників більш ніж 30 українських організацій у ФРН.
Організатори зазначили, що для значної частини українців у Німеччині головними питаннями вже стають не лише житло, мова та адаптація, а участь у громадському житті, створення власних організацій, волонтерство, культурно-освітні проєкти та співпраця з муніципалітетами.
Шлях пройдено: від адаптації до представництва
"Українська громада в Німеччині демонструє потужну здатність до самоорганізації. Нові ініціативи, організації та мережі мають великий потенціал для сталої суспільної й політичної участі", - заявила голова ГО "Open Platform" та перша заступниця голови Альянсу українських організацій у Німеччині Наталія Пригорницька, як повідомляє ресурс Amal Berlin Ukraine у Facebook.
За її словами, один із можливих форматів співпраці полягає в тому, що німецькі інституції надають простір, інфраструктуру та свої мережі, а українські організації - експертизу, контакти й теми для спільної роботи.
Головне питання: залишитися чи повернутися
Окремо говорили про майбутнє українців у Німеччині. Учасники наголошували, що багато людей уже працюють у ФРН, але водночас зберігають професійні та громадські зв'язки з Україною.
Йшлося про циркулярну міграцію - рух людей, знань, досвіду та ідей між Україною і Німеччиною.
"Такий підхід змінює і погляд на діаспору - її розглядають не лише як спільноту, що виникла внаслідок вимушеної міграції, а і як джерело професійного досвіду, знань, контактів та партнерств", - зазначили співорганізаторки форуму Афіна Альбрехт і Наталія Похилюк.
У конференції взяли участь представники українських громад із Баден-Вюртемберга, Баварії, Саксонії, Саару та Берліна, а також німецьких муніципалітетів, фондів, громадських і міжнародних організацій.
Серед спікерів були представники Федерального міністерства праці та соціальних питань Німеччини, апарату Уповноваженого федерального уряду з питань міграції, біженців та інтеграції, Інституту досліджень зайнятості, парламенту Баден-Вюртемберга та Альянсу українських організацій у Німеччині.