Українські біженці в Естонії можуть посприяти розслідуванню військових злочинів проти України

Естонія офіційно подала до Міжнародного суду заяву про втручання у позов у зв'язку з війною Росії проти України, зокрема, через недотримання Росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Про це повідомляє Естонська громадська телерадіомовна компанія.

«Естонія разом з іншими учасниками Конвенції про запобігання злочину геноциду хотіла б втрутитися в суперечку між Україною та Росією, оскільки агресія Росії під приводом запобігання та покарання геноциду серйозно підірвала сенс такого жахливого злочину, як геноцид», – заявив Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу. Він також додав, що суд має дати оцінку діям Росії та хибним звинуваченням, висунутим нею.

У повідомленні Департаменту поліції оборони (Kaitsepolitseiamet) йдеться про те, що естонська держава розслідує військові злочини, скоєні в Україні. «Це міжнародні злочини, які ми можемо розслідувати в Естонії, навіть якщо діяння були вчинені на території Україні чи Росії проти громадян України, – повідомляє сайт відомства, – ми шукаємо людей, які володіють інформацією про злочини проти людяності та військові злочини, людей, які були свідками цих злочинів, зазнали під час них шкоди здоров’ю або зазнали страждань по дорозі до Естонської Республіки».

У зверненні до громадян зазначено, що естонська держава гарантує права свідка та/або потерпілого, і з великою відповідальністю ставиться до інформації громадян. Українських біженців просять поділитися інформацією про військові злочини в один із зазначених способів:

• в найближчому поліцейському відділку
• електронною поштою [email protected]
• за телефоном 612 1700

Найбільш відомим історичним розслідуванням в сфері військових злочинів в Естонії є відкриття і доведення до вироків справи по розслідуванню депортації окупаційною владою СРСР 20 000 осіб з Естонії у березні 1949 року. Департамент поліції оборони відкрив кримінальну справу у січні 1995 року і провів величезну роботу по вивченню документів депортованих естонців, запису їх свідчень та виявленню всіх причетних до так званої операції «Прибій». Суттєво допомогла і робота, проведена істориками, паралельно з розслідуванням кримінальної справи.

Одним із завдань слідчих тоді було знайти такі документи, де підозрюваний би власноруч написав текст чи поставив свій підпис, і щоб вони були датовані числом, максимально близьким до 1949 року. Крім почеркознавчої експертизи, мали бути проведені судово-медична та судово-психіатрична експертизи підозрюваних з метою виявлення, чи можуть підозрювані постати перед судом, бо на момент початку розслідування вони були вже у похилому віці.

До суду передавалися справи осіб, які були визнані експертами дієздатними до участі у судовому розгляді та, у разі потреби, до відбування покарання. Крім провини конкретних осіб, при розслідуванні злочину проти людяності були зібрані докази про планування, підготовку, виконання, масштаби, систематичність, рішення і ланцюжки підпорядкування всього злочину. Тож Естонія має колосальний досвід із розслідування військових злочинів, який планує використати у допомозі Україні.