Чому діти біженців з України кидають навчання у німецьких школах

Гарячу проблему добре видно на прикладі землі Північний Рейн-Вестфалія. Тут оприлюднили шкільну статистику, яка виявила показову тенденцію. У 2025 році 7 430 школярів (загальна кількість учнів становила 178 100  - ред.) залишили загальноосвітню школу, не отримавши атестат. Це 4,2%, і цей показник зріс удвічі всього за десять років. 

Як повідомляє DW, експерти виявили, що найчастіше залишають школу, не отримавши свідоцтво про загальну освіту, іноземці. Аналітики також з'ясували, що серед молоді з України зафіксовано найвищий відсоток таких випадків - 38%.

"Громадяни України становили найбільшу групу, а саме 1 200 осіб, серед випускників, які пішли зі школи і не отримали атестат", - наголосили у земельному Статистичному відомстві. 

Що заважає молодим українцям отримати атестат?

Однією з причин чому українська молодь залишає школи без повноцінного документа про освіту, є навчання в інтеграційних класах. Там акцент по перш за все на вивченні німецької. А після завершення юні українці отримують лише мовний сертифікат, а не повноцінний шкільний атестат.

Також дехто з українців паралельно зі здобуванням німецької середньої освіти завершує дистанційне навчання в Україні та намагається визнати український атестат у Німеччині. Після цього вони можуть перейти до професійного навчання, мовних курсів або ж починати шукати роботу.

Серед інших причин:

• проблеми з повноцінним володінням німецькою мовою

• важка адаптація до нової системи освіти

• конфлікти у школах з місцевими та іншими іноземними однокласниками

• втрата мотивації, відсутність перспектив

• бажання отримати спеціалізоване професійне навчання.

До того ж, місцеві чиновники з Jobcenter часто своїми порадами та діями підштовхують українців отримувати професійну освіту (Ausbildung) та починати працювати, а не намагатись здобути вищу освіту.

Про це порталу Uamedia розповіла біженка з Донецька Катерина Г., яка опинилася у Німеччині з двома дітьми - хлопчиком та дівчинкою. Діти вже закінчують навчання у школі і планують своє майбутнє.

"І в Jobcenter і самій школі нам доволі прозоро натякають, щоб ми забули думати про гімназію та вищу освіту і усіляко підштовхують, щоб ми пішли до професійного коледжу. А це те ж саме, що у нас в Україні називають ПТУ. Діти не хочуть, дочка мріє стати  лікарем, а син - IT-шником. Що робити, не знаю... Мабуть доведеться повертатися до України", - бідкається Катерина.

Чиновники стежать за тенденціями

Відвідання школи у Німеччині є обов'язковим. У землі Північний Рейн-Вестфалія обов'язкова шкільна освіта зазвичай триває 12 років. Вона складається з неповної середньої освіти у 10 класів та подальшого відвідання гімназії або профколеджу. Шкільний обов'язок закінчується у разі отримання атестата, переходу на навчання зі здобуття професійної освіти, добровільного соціального ріку чи досягнення 18 років.

"Російське вторгнення в Україну призвело до того, що в школах Північного Рейну-Вестфалії тимчасово навчалося близько 40 000 українських дітей та підлітків у рамках так званої "первинної підтримки" з метою вивчення німецької мови", - пояснили в міністерстві землі, яка прийняла понад 260 000 українських біженців. Цей показник найвищий у ФРН.  

Чи визнають у ФРН українські атестати про середню освіту та як потрапити до університету?

Ще з червня 2024 року у Північному Рейні-Вестфалії діє правило про визнання українських атестатів про повну середню освіту як таких, що відповідають атестату про закінчення 10 класів школи в цій землі.

Закінчення реальної школи (Realschulabschluss) в землі Північний Рейн-Вестфалія надає право отримувати професійну освіту (Ausbildung) також і в інших федеральних землях або продовжити навчання в гімназії. Успішне закінчення навчання в гімназії (Abitur) надає право на вступ до вищих навчальних закладів.

Також з українським атестатом деякі університети пропонують так званий "університетський підготовчий коледж" (Studienkolleg) - де протягом року іноземці можуть інтенсивно вивчити німецьку мову і "наздогнати" німецький Abitur. Таким чином, після університетського коледжу, навчання в якому зазвичай є платним, іноземці набувають право на навчання в університеті, при якому діє коледж.