Українським біженцям в Естонії часто доводиться задовольнятися некваліфікованою роботою

Хоча рівень освіти середнього військового біженця з України вищий, ніж у середнього естонця, мовний бар'єр часто заважає біженцям знайти роботу за спеціальністю. Таким чином, вони часто виконують роботу, яка не відповідає їхньому рівню освіти, пишуть місцеві ЗМІ .

Робоче місце знайшли 7000 осіб, які в Естонії отримали тимчасовий захист. Хоча не всі з майже 50 000 українських біженців звернулися за тимчасовим захистом в Естонії, кількість тих, хто знайшов роботу, може здатися невеликою. Провідний аналітик Департаменту статистики Естонії Кая Систра пояснює, що третина тих, хто втік з України, – неповнолітні.

Якщо подивитися на базову вікову групу працездатного віку (від 20 до 64 років), то у цій групі знайшли роботу майже 40 відсотків.

Більше половини біженців віком від 15 років мають вищу освіту. Цей показник вищий, ніж у громадян Естонії тієї ж вікової групи. Але більшість біженців знаходять роботу нижче за свій рівень освіти.

Серед сфер діяльності, в яких зайняті біженці, найбільше представлена обробна промисловість, ця ситуація нагадує естонський ринок праці в цілому. Ця сфера – найбільше сферу діяльності. Потім, у випадку українців, однаково йдуть діяльність з розміщення та харчування, а також адміністративна та допоміжна діяльність. Якщо подивитися, як розподілені ці ж сфери діяльності по всьому ринку праці, їхня частка набагато менша, ніж у випадку українців.

Якщо ринок праці Естонії розділити на дві частини, то половина посад – робітники, половина – білі комірці, але у разі українських біженців більшість із них – робітники. 40 відсотків українців працюють некваліфікованими робітниками, загалом частка некваліфікованих робітників на естонському ринку праці становить лише 10 відсотків.

Найбільш поширеними професіями, які можна було б згадати у контексті українських біженців, є прибиральники, пакувальники, складські робітники чи промислові робітники.

До Каси з безробіття звернулися понад 10 тисяч українців, половина з яких уже знайшла роботу. Більшість із них мають вищу освіту, а п'ята частина не має досвіду роботи, каже керівник відділення Каси з безробіття в Таллінні та Харьюмаа Сійм Сарапуу.

Більшість біженців раніше працювали у сфері послуг чи продажу.

Основною перешкодою для працевлаштування є знання мови. Хоча багато військових біженців знають російську мову, англійською говорять небагато.

У разі робочих місць, для яких потрібна вища освіта, потрібно знати естонську мову. Є й ті, хто почав працювати у міжнародних компаніях, робочою мовою яких може бути англійська. Ті, хто достатньо знає англійську, змогли скористатися цією можливістю.

За підтримки Каси з безробіття близько 700 осіб почали вивчати естонську мову. Також українцям часто потрібна допомога в адаптації до особливостей естонського ринку праці.

З'ясувалося, що резюме та мотиваційний лист українців не відповідають у необхідній мірі загальноприйнятим в Естонії правилам.

Однак є й приклади того, як провідні фахівці, які втекли з України, знаходили роботу, яка відповідає їхнім навичкам, наприклад, в IT-сфері чи медицині.