Євросоюз почав глобальну перебудову міграційної системи CEAS: як реформи вплинуть на українців?

Головною метою CEAS (Common European Asylum System, Загальноєвропейська система надання захисту- ред.) є зменшення кількості мігрантів з так званого глобального Півдня, які щороку тисячами приїжджають до ЄС.

Німецька медіакомпанія Deutsche Welle детально розібрала, як буде працювати нова система. Ми пропонуємо вам ознайомитись з аналізом експертів та заявами політиків. 

Чи вдарить реформа по українцям?

Відразу заспокоїмо наших земляків за кордоном. Їхньому статусу тимчасового захисту нічого не загрожує, CEAS ніяких посилень правил перебування у країнах ЄС для українців не вводить. Нагадаємо, що тимчасовий захист українців продовжено до 4 березня 2027 року.

План CEAS: як Євросоюз хоче зменшити армію мігрантів

Отже, 12 червня в усьому Європейському Союзі набрала чинності масштабна реформа міграційного законодавства. Єврокомісар із внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер обіцяє посилення контролю на зовнішніх кордонах ЄС. А міністр внутрішніх справ ФРН Александер Добриндт розглядає реформу як суттєву зміну курсу в цій сфері.

"Перелом у міграційній політиці дасть ефект на національному та європейському рівнях. Ми твердо налаштовані продовжувати саме цей шлях із нашими сусідніми країнами та партнерами", - заявив Добриндт на зустрічі міністрів внутрішніх справ держав-членів ЄС, що відбулася на початку червня.

Під "переломним моментом" Добриндт має на увазі відновлення прикордонного контролю всередині ЄС і розворот шукачів притулку прямо на німецькому кордоні навіть без розгляду їхніх заяв. За оцінкою міністра, ці заходи вже призвели до скорочення кількості заявників.

CEAS запрацювала: кордони ЄС стали більш закритими?

Тепер для мігрантів, які шукають притулку, вводять попередню перевірку на зовнішніх кордонах Євросоюзу.

Для громадян країн, яким притулок надають рідко, передбачена прискорена процедура в прикордонних центрах.

Це означає, що справи громадян, наприклад, Пакистану, Ірану, Росії, Туреччини, Венесуели, Нігерії або Демократичної Республіки Конго тепер передаватимуть на прискоренний розгляд безпосередньо на кордоні. Самі заявники в цей час перебуватимуть у закритих таборах.

За даними статистичного відомства ЄС Eurostat, менш ніж 20% клопотань про надання притулку, поданих вихідцями з цих та інших держав, зрештою задовольняють.

Після відмови в наданні притулку заявників мають депортувати до країн походження не пізніше ніж через 12 тижнів. Крім того, Брюссель планує збільшити кількість держав, визнаних безпечними, щоб можна було відхиляти клопотання про притулок як очевидно необгрунтовані.

Експерти поки не вірять в ефективність CEAS

Експерт із питань міграції, засновник аналітичного центру "Європейська ініціатива стабільності" (ESI) Геральд Кнаус сумнівається в ефективності обраного підходу.

"Ці так звані прикордонні процедури вже можна було застосовувати в останні роки, але ось тепер вони обов’язкові. В ідеальному випадку вже через 12 тижнів буде встановлено, що той чи інший бангладешець в Італії або пакистанець у Греції не потребує захисту. І тоді відкритим залишається питання, що буде далі", - пояснює Кнаус.

За його словами, депортація мігрантів до країн походження залишається складним завданням, а люди, яким відмовили в притулку, найімовірніше спробують щастя в іншій державі ЄС.

Хоча відповідальність за це несуть Італія, Греція та Іспанія - країни першого в’їзду.

"Взагалі-то вони й раніше були зобов’язані проводити відповідні процедури для тих, хто до них прибував. Це просто не працювало. Чому має запрацювати зараз? Подивимося через кілька днів", - каже експерт.

Звідки на ЄС наступає армія мігрантів

Більшість шукачів притулку не проходять прискорені процедури на кордоні. За даними Єврокомісії, у 2025 році найбільше шукачів притулку прибули до ЄС з Афганістану та Сирії.

Частка задоволених клопотань громадян цих країн перевищує 20%. Тому вони не підпадають під дію прискорених прикордонних процедур, а їхні заяви розглядають у звичайному порядку.

Однак і за це відповідають країни першого в’їзду. Геральд Кнаус очікує, що такі люди, як і раніше, проходитимуть звичайну процедуру: "І, ймовірно, продовжать рухатися далі - до тих країн Євросоюзу, які за останні десять років ухвалили понад половину всіх позитивних рішень про надання притулку в ЄС. Це Німеччина та Австрія - держави, які не розташовані на зовнішньому кордоні ЄС".

Міністр внутрішніх справ Німеччини Добриндт припускає, що набрання чинності CEAS полегшить повернення шукачів притулку з Німеччини до країн першого в’їзду. За його словами, відповідні запевнення дали влади Італії, Греції та інших таких держав.

Щоб полегшити їхнє становище, CEAS передбачає "обов’язкову солідарність" з боку інших країн-членів ЄС, які мають брати на себе розгляд заяв про надання притулку.

Як це працюватиме на практиці, поки не зрозуміло. Координацією процесу має займатися Єврокомісія. Але Польща й Угорщина принципово відмовляються від участі в ньому. Німеччина, за даними МВС, цього року не має наміру приймати шукачів притулку, оскільки, як стверджують, і так не справляється з навантаженням.

Чому шукачів притулку стало менше

Кількість нових клопотань про надання притулку в Євросоюзі та ФРН уже два роки суттєво знижується.

Міністр Добриндт вважає, що це пов’язано із систематичним прикордонним контролем, який запровадили Німеччина та ще дев’ять держав-членів ЄС.

"Зараз ситуація така: внутрішній прикордонний контроль працює. Він гнучко вдосконалюється залежно від ефективності інших заходів, але залишається важливим інструментом для стримування нелегальної міграції", - зазначив міністр.

Тому, на його думку, контроль усередині Шенгенської зони, який є спірним з погляду законодавства ЄС, має тривати.

Хоча Єврокомісія вже закликає Берлін поступово скасувати контроль на своїх кордонах у зв’язку з набранням чинності CEAS.

Проте голова МВС Німеччини Добриндт так висловив свою позицію: "Я чітко дав зрозуміти, наскільки необхідно зараз підтримувати прикордонний контроль, щоб не посилати неправильних сигналів. Ми ефективно боролися з нелегальною міграцією і маємо продовжувати це робити, щоб уникнути повторного перевантаження системи".

Міграційні експерти сумніваються, що прикордонний контроль усередині Шенгенської зони та відмова в наданні притулку прямо на кордонах Німеччини з іншими країнами ЄС пов’язані зі скороченням кількості заявників.

"Якщо після падіння Башара Асада сирійці перестали прибувати до ЄС - зокрема до Німеччини, Австрії та Греції, - то й кількість заяв про надання притулку з цих країн різко скоротилася. Саме так і сталося. Це не має жодного стосунку ні до міністра внутрішніх справ, ні до CEAS, ні до прикордонного контролю", - запевнив Геральд Кнаус.

Проект CEAS це тільки початок реформ

Фолькер Мейлен, голова проєктної групи CEAS у Федеральному відомстві з питань міграції та біженців (BAMF), наголошував, що реформа створить велике додаткове навантаження для всієї системи BAMF.

За його словами, систему обробки даних і робочі процеси доведеться привести у відповідність до складніших правових вимог, а багатьох співробітників - додатково навчити новим вимогам.

Єврокомісія нещодавно у своєму звіті розкритикувала Німеччину та країни першого в’їзду, такі як Греція та Італія, заявивши, що вони поки в деяких сферах не відповідають вимогам CEAS.

Єврокомісар із внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер, коментуючи звіт, зазначив, що набрання чинності CEAS 12 червня стало початком реформ, а не їхнім завершенням.

"Не все може бути ідеальним на самому початку", - визнав Бруннер.

Нові центри повернення існують поки на папері

Для передачі шукачів притулку з Німеччини до держав першого в’їзду в ЄС німецькі федеральні землі мають створити так звані "центри повернення".

Нині їх лише два - у Гамбурзі та Айзенгюттенштадті. Згідно з домовленостями між державами-членами ЄС і Європарламентом, депортація з Євросоюзу шукачів притулку, які отримали відмову, у майбутньому може здійснюватися також до третіх країн.

Там також мають бути побудовані "центри повернення". Поки що вони існують лише на папері.

Глава МВС Німеччини Добриндт повідомив, що до кінця року визначать країни-партнери, готові взяти участь у відповідній програмі.

На запитання, коли побудують закордонні "центри повернення", міністр відповів так: "Це дуже складне завдання, яке ще належить вирішити".