«600 гривень на людину»: як Грузія піклується про українських біженців

Станом на жовтень 26,5 тисяч українців знайшли притулок від війни в Грузії. Загалом із 24 лютого через цю країну пройшло понад 160 тисяч наших громадян.

Хтось свідомо обрав Грузію для евакуації, зокрема, через відсутність мовного бар'єру. А хтось просто не мав інших варіантів, адже тікав туди територією РФ після фільтраційних таборів.

Суспільне поспілкувалося з Валентиною Марджанішвілі — українкою, яка вже 40 років проживає у Тбілісі та половину цього часу займається громадською діяльністю.

Вона розповіла про ставлення до українських біженців у Грузії.

Допомога у перші дні війни

24 лютого ввечері жителі Тбілісі зібралися біля українського посольства, а потім попрямували до центру під парламент Грузії.

Мітинг на підтримку України привернув увагу багатьох людей та відгукнувся грузинам. Адже вони й досі пам'ятають жахи своєї війни з Росією.

Грузія сприйняла це не як чуже горе, а як своє, бо для тутешніх людей це вчора пережите, відкрита рана, каже Валентина.

Наступні кілька днів люди почали зносити до центру міста цілі ящики гуманітарної допомоги: продуктів харчування, одягу, білизни, медикаментів. Хтось приймав біженців.

За словами жінки, допомагали не лише грузини, а й вірмени, росіяни та білоруси. А грузинські добровольці оперативно зібралися та поїхали захищати Україну від сусідів-загарбників.

Розселення біженців

Марджанішвілі каже, що спочатку до Грузії їхали українці, які мали родинні зв'язки там чи колись проживали у цій країні. Їм, звісно, адаптуватися до життя на новому місці було набагато легше.

Але вже в другій половині весни до Грузії почали їхати українці, які вимушено тікали від бойових дій та російської окупації. Дорога в деяких людей займала до 10 діб!

Вже після оголошення Путіним мобілізації в РФ до Грузії ринули кримські татари.

Наприкінці березня у Тбілісі місцева влада почала розселяти українських переселенців та туристів, які не встигли повернутися додому, до хостелів та готелів.

Там їм надавали безкоштовні номери та триразове харчування. Проте урядова програма закінчилась 31 липня. За цей час нею встигли скористатися понад 5000 українців.

З того часу замість житла біженцям почали видавати щомісячну допомогу: 300 ларі (близько 4 000 грн) на сім'ю або 45 ларі (600 грн) на одну особу.

Окрім того, за словами Валентини, українців охоче беруть на роботу. Найбільше вакансій є у б'юті-сфері, медичній та ресторанно-готельній справах. Але йдеться не лише про технічний персонал.

При знанні іноземних мов можуть узяти і більш оплачувані посади.

Освіта українських дітей

Грузинська влада забезпечила українських дітей можливістю продовжувати навчання у школах. Ще у квітні з'явилися перші українські класи при місцевих навчальних закладах.

Там викладають українські вчителі-переселенці. До речі, їм грузинський уряд надав середній платіжний тариф.

Нам пощастило, бо у Грузії опинилася директор приватної київської школи Олена Кухаревська. Буквально за кілька годин після розміщення поста про набір було зареєстровано 73 дитини, — ділиться Валентина.

Загалом в українських класах навчаються кілька сотень наших дітей-біженців.

Багато переселенців налаштовані повернутися додому після закінчення війни, хоча деякі з часом уже бачать перспективи залишитись у Грузії на більш тривалий термін.