Чи можуть українські біженці здати кров у Литві

Донорство – найпростіший спосіб урятувати чиєсь життя. Багато українських донорів наразі опинилися за кордоном. Чи можуть вони продовжити шляхетну справу по здачі крові? На сайті Національного центру крові Литовської республіки  зазначено, що громадяни інших країн можуть стати донорами в Литві. Якої саме групи донорство потрібне зараз, можна побачити на головній сторінці сайту.

Слід зауважити, що 5 років тому Литва перейшла на 100% безоплатне донорство крові. Пільг, грошей або вихідних днів донори не отримують. Залишилося лише звання Почесного донора, яке отримується так само, як і в Україні – після 40 зданих доз крові. Якщо донор протягом довгого часу безкоштовно здавав кров і брав активну участь в агітації, залученні нових донорів – йому виплачують солідну надбавку до пенсії. Донорство вважається престижною і почесною справою.

Донором крові може стати здорова людина:

• віком 18-65 років; 
• з вагою тіла щонайменше 50 кг; 
• з рівнем гемоглобіну, що відповідає нормі; 
• яка протягом доби не вживала алкоголь; 
• не вживала медикаменти, такі як аспірин.

Національний центр крові Литви розташований у місті Паневежис. Його контакти:

8 800 00003 (Nemokama telefono linija, або гаряча лінія)

Але здати кров можна у багатьох закладах, зокрема тих, де знаходяться українські захисники за програмою медичної реабілітації. Першого бійця ЗСУ привезли до Литви на реабілітацію на початку липня. Солдати та офіцери лікуються в Паланзі, Бірштоні, Абромішкесі, Друскінінкаї – у всіх установах, які можуть надавати послуги такого профілю і відгукнулися на прохання МОЗ республіки. Загалом лікарні прийняли вже понад 110 українських солдатів та офіцерів. Це третя за величиною підтримка (у такій формі) у Європі після Німеччини (459) та Іспанії (179), і цифра неухильно зростає.

Прибулі хворі мають різні поранення воєнного часу: черепно-мозкові травми і травми хребта, кульові поранення, контузії під час вибухів. Деякі потребують повторних хірургічних операцій. Як розповідає канцлер Міністерства охорони Литви Юргіта Гребенковене, «у процесі прибуття та прийому військовослужбовців працює MedEvac – медична евакуація – алгоритм, який стартує в Україні. Члени ЄС використовують спільну систему екстреної інформації та інформації «Цесис», через яку отримують різні запити про допомогу. Також використовується платформа системи раннього попередження та реагування. До неї завантажуються та передаються нам медичні дані пацієнтів, а також відбувається обмін актуальною інформацією про пацієнта з МОЗ України».

Середня тривалість медичної реабілітації становить 24 дні. Міжвідомча робоча група МОЗ спільно з Центром екстремальних медико-санітарних ситуацій організує та координує перекидання бійців з України. Перевезенням воїнів до Литви займається Міністерство транспорту. Військовослужбовцям можна надати волонтерську допомогу у вигляді транспортування та розміщення супроводжуючих, навідування. Лікарні приймуть і донорську кров.

Аби підтвердити здачу крові під час тимчасового перебування в Литві, біженцю варто отримати сертифікат. Сертифікати донора видаються у відділеннях Національного центру крові у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Паневежисі, Шяуляї. Людина має подати свою фотографію, і через кілька днів вона може отримати сертифікат донора. Всю інформацію про сертифікат донора можна отримати в реєстратурі або на безкоштовній гарячій лінії 8 800 00003. Якщо під час мобільної акції людина здає кров в іншому місті, то інформацію про отримання сертифіката донора надає реєстратор.