- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
Чи слабшає підтримка українських біженців у Німеччині?
Початок воєнних дій в Україні познавчився бурхливим потоком гуманітарної підтримки з боку добровольців по всій Німеччині. Наскільки сильною є солідарність із біженцями після майже шести місяців війни?
Чи слабшає підтримка українських біженців у Німеччині? Достатньо одного погляду на кількість пожертв на користь гуманітарних організацій, щоб зрозуміти — величезна хвиля підтримки, яка почалася після початку війни в Україні, зійшла нанівець, пише Aussiedlerbote .
Завдяки збору коштів під назвою «Надзвичайна допомога Україні» (Emergency Aid Ukraine), німці перерахували у березні понад 180 мільйонів євро (183 мільйони доларів) до «Aktion Deutschland hilft» — альянсу з понад 20 німецьких гуманітарних організацій.
Люди, як і раніше, тягнуться до своїх гаманців, щоб допомогти, але з травня щомісяця надходять лише однозначні суми. Зараз багато біженців розглядають можливість повернення на батьківщину чи вже зробили це.
Лінда Май має всі можливості для того, щоб оцінити стан німецької благодійності на сьогоднішній день. Вона народилася в Україні та є головою «Синьо-жовтого хреста» у Кельні.
Вона та її колеги по кампанії швидко організували пункт допомоги для 3500 українців, які втекли до Кельна, невпинно збираючи пожертвування на десятках мітингів та організувавши вражаючі 170 транзитних перевезень та евакуацій, під час яких було перевезено 1500 тонн гуманітарної допомоги.
«Ми все ще витрачаємо кошти, які надійшли нам як пожертви у березні та квітні. Але очевидно, що зараз добровольців поменшало. На нашій останній демонстрації також було менше людей. Напевно, це нормально, коли люди повертаються до свого повсякденного життя, але війна не знає перерв», – каже Май.
«Синьо-жовтий хрест» згодом підвищив професіоналізм своєї роботи, і тепер його підтримка України стала ще цілеспрямованішою.
До 10-кілограмового рятувального набору входять бинти для надання першої допомоги, гемостатичні препарати для запобігання кровотечі та джгути — цього достатньо для лікаря на місці, щоб врятувати життя п'яти жертв обстрілів.
Молоді українські батьки, відкривши бебі-бокс із Кельна, знайдуть у ньому засоби гігієни, дитяче харчування та одяг.
У рамках кампанії „Підготовка до школи” гуманітарна організація також підтримує українські сім'ї з дітьми шкільного віку. Пенали, зошити та ранці складено на 12 піддонах на складі в Кельні, де цього тижня відновлюються заняття у школі після літніх канікул.
Через п'ять місяців після початку війни, Лінда Май каже, що тепер вона може спати трохи більше: шість годин замість трьох, які їй залишалися на сон у лютому, березні та квітні.
Але нинішні дебати в Німеччині щодо підвищення цін на газ, які дедалі більше витісняють із заголовків газет страждання в Україні, знову починають викликати безсонні ночі.
«Яку цінність ми надаємо людському життю? Хіба воно не повинне бути для нас дорожчим, аніж платити гроші Росії за паливо та газ? Кожен може зробити щось і пожертвувати бодай п'ять євро. Страждання в Україні є величезними».
Майже 1 мільйон біженців із України
На даний момент у Німеччині легально перебувають понад 915 000 українців.
До кінця червня, за даними Федерального агентства зайнятості, 353 424 особи зареєструвалися в агентствах зайнятості, центрах зайнятості та інших місцевих органах влади.
Понад 146 тисяч українських дітей та молодих людей зараз відвідують німецькі школи — не дарма федеральний міністр освіти Беттіна Штарк-Ватцінгер називає це «величезною роботою».
Приватні та неурядові ініціативи, такі як Unterkunft Ukraine, також повідомляють вражаючі цифри. Ця низова організація на сьогоднішній день спромоглася організувати трохи менше 44 000 спальних місць для українських біженців.
Але Німеччина була б Німеччиною, якби бюрократія іноді не ускладнювала інтеграцію новоприбулих.
Деякі райони, такі як Меттманн або район Потсдама, зараз ввели мораторій на прийом біженців. Це означає, що навіть якщо вдасться знайти приватне житло, біженці не зможуть його зайняти і будуть змушені повернутися до переповнених комунальних притулків, щоб мати право на державну підтримку», – сказала представниця організації Unterkunft Ukraine.
Припинення прийому, вимоги до проживання та цифровізація
Припинення прийому біженців також стосується кількох районів Бранденбурга, Білефельда і навіть цілих земель Німеччини, таких як Баварія або Саксонія, які прийняли дуже багато біженців у перші місяці війни.
Згодом біженці були переміщені в межах Німеччини, оскільки в цих регіонах було вичерпано квоту людей, які можуть отримувати соціальне забезпечення, а також для того, щоб школи, лікарні та місцеві органи влади не були перевантажені.
Крім того, існує вимога про проживання — ще один головний біль для таких організацій допомоги, як Unterkunft Ukraine.
«Якщо біженці вже зареєструвалися у великих містах, вони не можуть просто виїхати в сільську місцевість в інший регіон, тому що тоді вони не отримають соціальної допомоги, навіть якщо ситуація з житлом там буде сприятливішою».
Це є проблемою для агентств, які мають знайти житло в межах району, де біженець спочатку зареєстрований.
Unterkunft Ukraine каже, що загалом Німеччині необхідно стати більш гнучкою у роботі з біженцями.
Вона має й іншу вимогу, яка часто звучала під час пандемії COVID-19: «Нам потрібні гнучкі цифрові рішення, які спрощують всю справу, замість стосів паперової роботи».