Чоловічі декрети і повільне життя: що дивує українців у Швеції?

Чим українцям подобається ця країна, які недоліки життя там і до чого варто бути готовими.

Чоловічі декрети і повільне життя: що дивує українців у Швеції?

Станом на січень 2023 року понад 47 тисяч переселенців з України знайшли прихисток у Швеції. Чим їм подобається ця країна, які недоліки життя тут і до чого варто бути готовими, плануючи переїзд?

Редакція "Евакуація.City" поспілкувалася з українцями, які виїхали до Швеції, щоб дізнатися про адаптацію у країні та звички і традиції місцевих.

Перерва на каву і національна символіка

В перші дні повномасштабного вторгнення Юлія з собакою виїхала до подруги в село, а згодом поїхала до батьків у Швецію. Каже, не вибирала б цю країну, якби не мала до кого їхати.

"Житло я не шукала, оскільки у мене є варіант, де залишитися. Але самостійно знімати квартири у Швеції дуже дорого", – каже дівчина. Проте за потреби місцева влада виділяє житло чи місця у гуртожитку.

Місцеві у Швеції вільно розмовляють не лише рідною мовою, але й англійською. Це може допомогти легше адаптуватися у новій країні, але мовний бар’єр став найскладнішим випробування для дівчини: в магазинах уся інформація шведською мовою, документи – шведською, в офіційних та державних установах інформація теж місцевою.

Життя і звичаї місцевих тут відрізняються від українських: "В маленьких містах Швеції дуже мало людей – вулицями часто ходиш сам. Шведи спокійні, живуть розмірено, у них немає паніки та поспіху, всі завдання роблять повільно і не квапливо".

Цікавою є й фіка (швед. fika) – шведська традиція робити перерву на каву в будь-який час, як вранці, так і ввечері: "Помітила, що рівно о 12:00 їх немає на робочому місці. Навіть якщо тобі дуже потрібно терміново щось зробити, це нікого не цікавить – у них фіка".

Юлія додає, що у шведів й інше ставлення до речей: вони не зациклені на матеріальному. Одяг можуть носити три-чотири сезони поспіль. Їм байдуже, що про них думають оточуючі, вони зосереджені на собі.

Щочетверга шведи за обідом п’ють Swedish Schnapps – напій, що складається з одинадцяти лікарських трав. Вважають, що цей засіб може допомогти при багатьох недугах.

Мені дуже подобається, що практично у кожного шведа вдома багато національної символіки. На дахах їх будинків часто можна помітити національний прапор. Дуже типове і притаманне шведам – мати мідний горщик або фігурку розфарбованого дерев’яного коня. Такі невеликі традиції у них дуже шануються, і я б хотіла, щоб у нас теж так було, – каже дівчина.

Активний спосіб життя і нічого зайвого

15 березня Юлія Климченко з двома доньками вирушила в довгу подорож з міста Лубни Полтавської області. Їхати вирішила у Швецію, де проживає рідна сестра чоловіка. Спочатку жила у родичів, згодом у безплатному житлі від Airbnb, після чого переїхала до місцевих:

"Шведи з доброї волі допомагають українцям з житлом. Їм за це немає ні грошових винагрод, ні знижок, ні будь-якої іншої допомоги. Так ми переїхали до Ліси і Андеша, які прийняли нас як рідних", – розповідає Юлія. Жінка змогла знайти роботу в логістичному відділі будівельного магазину, до того пройшла у країні курси перукарки.

Найбільша проблема для Юлії в Швеції – чекати, чекати і ще раз чекати: поки зроблять документи, поки оформлять в школу, поки дадуть допомогу. Натомість їй подобається ставлення до екології, сортування сміття, відсутність культу їжі, велодоріжки та наявність чоловічих декретів.

Приваблює жінку і місцева концепція життя, яку називають Лагом. Згідно з нею люди повинні оточувати себе тільки необхідними речами та не накопичувати зайвого.

"Найбільше здивувало те, як шведи поважають особистий простір. Люди досить цікаві, добрі і несподівано відкриті. Люблять свій вільний час проводити активно. Я вдячна за те, що вони роблять для нас і завжди з теплотою згадуватиму цей період свого життя. Привезу додому багаж знань, умінь і впевненості в своїх силах", – каже жінка.

Шведи не звикли жити швидко

Ландшафтна дизайнерка Дарія Сластьонкіна-Рудник з трьома дітьми поїхала до Швеції після місяця життя під час великої війни. Обрати цю країну їй порадила колега. Перші три тижні в новій країні жінка та її троє дітей жили в родині, яка погодилася прихистити сім’ю. Потім почала працювати, а з житлом допомогла місцева влада.

Дарія каже, що з роботою їй пощастило, адже в Швеції є попит на садівників і садівниць. Родина, у якої жила жінка, опублікували резюме Даші у соціальних мережах. Перший контракт українка підписала з музеєм алкоголю у центрі Стокгольму.

"З школою для старших дітей у мене проблем не виникло – навчання та харчування для них безкоштовно. А от з садочком для молодшої дитини складно: багато українців не можуть знайти вільних місць і на відміну від школи, він платний. А дитину я не маю з ким залишити, тож не завжди можу ходити на роботу", – розповідає жінка.

У Швеції їй подобаються пейзажі та місцева природа. Здивувало й вразило Дарію ставлення до сортування і переробки сміття: на вулицях немає порожніх пляшок. Їх здають і отримують за це гроші: одна пляшка коштує одну крону.

Меблі тут теж не можна просто залишити біля смітника. Їх потрібно здати у спеціальне місце ще й заплатити за це.

Найважче мені звикнути до їх ритму життя: шведи не живуть швидко. У них все дуже розмірено. Влітку, до прикладу, банки працювали з 9:00 до 13:00 всього-на-всього. Місцеві відпочивають багато і часто. Тому вирішити справи, особливо з документами – це довго, – каже Дарія.