- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
Der Spiegel: німецькі бізнесмени намагаються нажитися на українських біженцях
Оселитися в баварському готелі, де жила сама Ангела Меркель: чим не щастя для українських біженок? Але все виявилося не так райдужно, пише Der Spiegel.
Оселитися в баварському готелі, де жила сама Ангела Меркель: чим не щастя для українських біженок? Але все виявилося не так райдужно, пише Der Spiegel. Орендна плата та умови життя в цьому готелі виявилися зовсім не гуманними.
Колись тут зупинялася Ангела Меркель, але потім власник готелю вирішив здавати номери українським біженцям за понад 1450 євро на місяць. Виявляється, що і на трагедії військового конфлікту можна побудувати бізнес-модель.
Навколо ліс, чудове сільське повітря, краєвид на Франкську Швейцарію – лісовий готель "Штайн" на околиці Байройта називали зеленою оазою. Протягом кількох десятиліть під час Вагнеровських фестивалів тут зупинялося багато знаменитостей, у тому числі відомий телеведучий Томас Готтшальк, популярний карикатурист Вікко фон Бюлов та зірка німецького футболу Франц Беккенбауеєр. І майже щороку від 1991 року тут відпочивала екс-канцлер Ангела Меркель. Її чоловік Йоахім Зауер називав готель "другим раєм".
Сьогодні про райські часи мало що нагадує. У траві поряд із стежкою, що веде до колишнього готелю та колишнього ранкового маршруту для пробіжок Йоахіма Зауера, лежить щиток із назвою та гербом колишнього чотиризіркового готелю. Поруч стоїть новий покажчик із написом "Приватне володіння. Вхід заборонено". Наприкінці у дужках підпис: Власник. Те саме написано ще раз унизу українською.
Був готель, і немає готелю
За кілька метрів звідси різко вниз йде дорога на Байройт. На ній з'являється темний "опель комбі" та завертає на проїзд, що веде до головного входу до колишнього готелю. Водій, чоловік 35 років, опускає скло. "Там більше немає готелю", – каже він. Потім люб'язно пояснює, що він – українець, щось на зразок менеджера місцевого комплексу будівель. Живе тут разом із іншими біженцями з України, переважно жінками з дітьми. Запитуємо, чи не поговорить він із нами. Відповідь: "Ні, це неможливо".
Справа в тому, що із цим місцем пов'язані серйозні проблеми. Про це говорять мешканки колишнього готелю та люди, які добре знають ситуацію на місцях. Йдеться насамперед про завищену орендну плату за номери. Приклад колишнього готелю "Штайн" свідчить, що іноді за готовністю допомогти біженцям криється і фінансовий розрахунок. Також він показує, наскільки складною є ситуація у містах та сільських округах, коли на вкрай напруженому ринку житла потрібно знайти притулки майже для одного мільйона біженців з України. У такій ситуації потрапити до порожнього готелю під Байройтом, номери якого приватно здаються біженцям, - це на перший погляд великий успіх.
Житла не вистачає й у Байройті із його 74 тисячами мешканців. Тому те, що Хартмут Лінготт, відомий у регіоні підприємець, який займається нерухомістю, став розміщувати в колишньому готелі "Штайн" українських біженців, мало б стати гарною підмогою для міста. Лінготт - керуючий акціонер байройтської будівельної компанії KonzeptBau GmbH. У міській ратуші сказали, що компанія зайнялася розміщенням біженців "за власною ініціативою" та "без залучення міської адміністрації Байройта". Проте, зважаючи на все, Лінготт діяв далеко не так безкорисливо, як могло здатися на перший погляд. Навпаки: він відчув, що тут можна добре заробити.
Компанія KonzeptBau GmbH заволоділа колишнім готелем через кілька місяців після того, як його власниця Кріста Штайн, яка керувала готелем кілька десятиліть, померла у грудні 2020 року. Нерухомість успадкували організації "Лікарі без кордонів" та "Грінпіс". Відповідно до останньої волі Крісти Штайн, комплекс після продажу мав хоча б частково використовуватися для соціальних цілей. Однак потім високогуманні лікарі та спитні екологи продали цю нерухомість, і вона потрапила до рук компанії KonzeptBau GmbH.
Через прихильність екс-канцлера до пані Штайн та її готелю байройтці почали називати комплекс просто "Готель Меркель". Ще б пак: у номері 11 Меркель протягом майже 30 років відпочивала від напружених політичних буднів. На фотографіях 2021 року можна бачити скромний номер: вицвілий світло-зелений ковролін, гардини в квіточку, синій кахель у ванній.
У наш час у цьому номері досі жили біженці. Дві жінки та хлопчик 14-ти років ділили між собою двомісний номер. Адміністрація Байройта припускає, що в піковий період у кількох будинках на великій, схожій на парк території, розміщувалося від 65 до 70 осіб. На початку вересня тут нібито ще знаходилося від 50 до 55 осіб. А коли все почалося, то деяким біженцям доводилося спати на матрацах на підлозі, хоча в готелі на 100 ліжок було достатньо місця. Кажуть, спочатку орендар планував розселяти в кожному двомісному номері до чотирьох дорослих. За списками мешканців видно, що іноді двоє дорослих із чотирма дітьми ділили між собою один двомісний номер. Біженці з видом на проживання або з довідкою на тимчасове перебування мали з червня укладати договори про оренду житла. Ось із цими договорами й виникли проблеми.
Причина в тому, що орендар вимагає надто високої плати за приміщення. Соціальна служба та центр з працевлаштування не можуть взяти ці витрати на себе повністю. Кажуть, що компанія-орендодавець намагалася здавати колишні номери за більш ніж 1000 євро на місяць – хоча більшість із них не мала навіть кухні. Їжу доводиться готувати на колишній готельній кухні.
До кінця травня місто платило компанії паушальну суму. При цьому KonzeptBau GmbH вимагала оплати по верхньому кордоні, зазначеній у приписах уряду Верхньої Франконії: 25 євро з особи на день, тобто 750 євро на місяць. Але місто цю вимогу відкинуло і платило лише по 500 євро з особи і за кожну додаткову людину в номері в середньому по 100 євро. У червні орендодавець зробив нову спробу. Інсайдери говорять про суму більш ніж 1500 євро. Формуляри договорів про оренду та заяв про переуступку прав, де біженці зобов'язалися отримані від центру з працевлаштування гроші безпосередньо переказувати орендодавцеві, свідчать про зміни у поданнях компанії KonzeptBau про орендну плату. За внутрішніми документами видно, що, наприклад, у червні кожна з двох жінок, які мешкають разом в одному номері, мала підписати заяву, в якій надавала компанії-орендодавцю право отримувати від міської адміністрації 750 євро на місяць за оренду житла.
Декілька людей підтвердили, що місто знову відкинуло ці вимоги. Згідно з документами, компанія KonzeptBau GmbH у липні змінила формуляри та встановила нижчу орендну плату за номери. В одному випадку орендодавець вимагає 1285 євро за більш просторий колишній двоспальний номер. При цьому на оренду без урахування комунальних платежів припадає 920 євро, до цієї суми додається плата за користування меблями – 95 євро на місяць, а також комунальні платежі – 270 євро. Причому в договорі йдеться, що "по закінченню періоду експлуатації приміщення буде здійснено остаточний розрахунок з урахуванням дійсних витрат".
Атмосфера страху
Номери колишнього притулку знаменитостей просторі, але здаються застарілими. Коментарі в інтернеті описують обстановку старого готелю як "дуже стару та різнобійну", а також як "затхлу та брудну". При цьому мова, ймовірно, йде про ті самі меблі, які KonzeptBau GmbH збирається здати в оренду біженцям.
"Ми припускаємо, що там твориться щось недобре", – каже Сергій, перекладач міської адміністрації. Наприкінці червня він був присутній при обході приміщень колишнього готелю співробітниками соціальної служби та допомагав із перекладом. Своє прізвище Сергій назвати не схотів. За словами цього німця українського походження, орендодавець використовує військову бійню на його батьківщині у своїх інтересах. "Для нього це просто бізнес. Готель стоїть порожній і не приносить жодних грошей. А зараз власник може отримати хоч щось від міста".
Очевидно навмисну спекуляцію житлом підтверджують, окрім двох перекладачів міської адміністрації, ще й жінки, які жили якийсь час у готелі та побоялися зі страху назвати свої імена. "Крім грошей орендодавця не цікавить нічого", – розповідає одна з українок. Крім того, як кажуть жінки, перші версії договорів про найм житла не були перекладені, що підтверджують і перекладачі. Одна з українок розповідає, що жінки були нажахані, бо їм пропонували підписувати договори незрозумілою їм мовою.
Тетяна Демартіс, яка прожила в одному з бунгало на території готелю з травня 2021 по червень 2022 року, каже, що жінки боялися щось підписувати, бо не знали, чи зможуть вони потім розплатитися за цими договорами. "Вони були збентежені і не знали, що робити". Коли Тетяна на початку червня дізналася про завищені орендні ставки, вона зателефонувала до соціальної служби та попросила допомоги. Там їй сказали, що до них звернулося кілька потерпілих. Тетяна підтвердила, що оренда двоспального номера для біженців була втричі більшою, ніж плата за її бунгало.
У соціальному відділі міської адміністрації кажуть, що партнерами є біженці та KonzeptBau GmbH, а не місто Байройт. Соціальна служба та центр працевлаштування при надходженні заяви на отримання соціальних виплат лише перевіряють відповідність витрат на проживання та опалення потребам заявника. У той же час минулого тижня міська адміністрація оголосила письмово, що вона спільно з центром зайнятості веде переговори з фірмою KonzeptBau GmbH з приводу "остаточної розробки договорів про найм житла".
Далі міська адміністрація пише про договори з KonzeptBau GmbH, що вони мають бути витримані у певних рамках, щоб витрати могли бути покриті соціальною службою. У Байройті ці рамки передбачають субсидії на домогосподарство з однією людиною у розмірі максимум 427 євро на місяць, куди входять і комунальні витрати, у тому числі на опалення плюс по 100 євро на кожного додаткового мешканця. Але це значно менше, ніж вимагає KonzeptBau GmbH.
Низька якість житла
Те, що з високою квартплатою для розміщених біженців постійно виникають проблеми, не новина, – каже Олександр Таль із Баварської ради біженців. Він каже, що рівень квартирної плати навіть у глибокій провінції є екстремально високим. Це у свою чергу піднімає і загальний рівень квартплати і відповідно тих виплат, які беруть на себе соціальна служба і центр з працевлаштування, хоча якість житла, що надається, часом буває нижчою за будь-яку критику. "Приміщення мають, наприклад, спільні душові та кухні. Постійно робляться спроби з останньої халупи вичавити максимальний прибуток". Проти загальних душових і кухонь заперечити було б нічого, але йдеться про 1285 євро за кімнату.
І це не лише баварський феномен. У липні стало відомо, що адміністрація Гамбурга за розміщення українських біженців у житловому комплексі Mundsburg Tower платила по 30 євро з особи на день. Виходить, що за двокімнатну квартиру площею 65 квадратних метрів із розміщеною там родиною з чотирьох осіб місто платило орендодавцю 3600 євро на місяць, причому туди мало включатися обслуговування ремонтниками та перекладачами. Кажуть, що в окрузі Боблінген якийсь орендодавець вимагав за трикімнатну квартиру в колишньому готелі 1150 євро, хоча там не було кухні і в будинку вели будівельні роботи. Схоже, що бізнес на людській біді приносить непоганий прибуток.
У відповідь на запит компанія KonzeptBau GmbH відкидала всі звинувачення. На кожне з них компанія коротко відреагувала: "Все це неправда!" На питання про причини відсутності договорів оренди чи про те, від кого компанія отримує орендну плату, взагалі жодних коментарів не було. Компанія каже, що досі з міською адміністрацією було обговорено лише один проект договору про оренду. Адміністрація у свою чергу заявляє, що вона хоч і не отримувала "різних проектів договорів на одну й ту саму людину", але їй "постійно надходять договори про оренду, де перевищуються граничні нормативи щодо орендної плати".
Перекладач Сергій каже, що у справі з готелем "Штайн" у міста зв'язані руки. Щоправда, місто намагається переселити біженців до інших квартир, але невідомо, чи не привезе власник колишнього готелю нову партію біженців. Сергій наголошує, що колишній готель "Штайн" у Байройті – поодинокий негативний приклад. А в принципі у Байройті проблем із розміщенням біженців немає.
Але українкам, які втекли від військових дій, розміщених зараз приватно в сім'ях, у середньостроковій перспективі знадобиться власне житло. Можна припустити, що бізнес на нестачі житла і надалі процвітатиме. Залишається сподіватися, що хоча б всі мешканки колишнього "Готелю Меркель" отримають нормальні договори про оренду.