- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
Головні помилки при пошуку роботи за кордоном
Шо треба знати про пошук роботи за кордоном, коли ви вже переїхали в одну з країн Європи.
Багато українців, які переїздять за кордон під час війни, шукають роботу в країні перебування. І нерідко допускають в пошуку помилки, через які знайти роботу складно.
РБК-Україна поцікавилося в українських біженців та експерта з працевлаштування про те, що треба знати про пошук роботи за кордоном, коли ви вже переїхали в одну з країн Європи.
"Відправила кілька сотень резюме". В пошуку допомагають особисті контакти
Роботу за кордоном в ідеалі варто почати шукати ще до переїзду, якщо є така можливість, каже українка Наталя Вайда. Вона працює помічником кухаря в німецькому місті Карлсруе. За її словами, дуже допоможе, якщо ви вже знайомі з кимось із місцевих, які довго проживають в регіоні, куди ви збираєтесь.
"Відгуки наших українців про те, як шукали роботу, дуже різні. Хтось шукає і не знаходить, а в кого були гроші, відкрив міні-салон манікюру і заробляє. Часто у пошуку спрацьовує "сарафанне радіо". Я до переїзду відправила кілька сотень резюме у різні міста, та ніхто навіть не відповів. Тому чим більше у вас особистих контактів на місці, тим більше шансів. Зараз інтерес до України не падає, і громади на місцевому рівні часто охоче беруться допомагати з пошуком роботи", – каже вона.
Якщо знаєте мову і маєте цікаві конкурентні навички, не бійтеся думати над тим, щоб відкрити власну справу, радить жінка.
"Це може бути простіше, ніж ви думаєте. Знайома з Харківщини вдома працювала організатором весіль. В Німеччині вона познайомилася з місцевими, допомогла організувати одне весілля майже безкоштовно. Але потім їй прийшло пара замовлень вже за гроші, і вона почала розвивати роботу в тому напрямку", – каже жінка.
Дівчині, про яку розповідає Наталя, допомогло знання німецької на розмовному рівні: вона може доступно розповісти про свої послуги. Тому ще одна порада для всіх – вчити місцеву мову. Це допоможе не тільки знайти кращу роботу, а й просто порозумітися з місцевими.
"Одна з країн, де від українців суворо вимагають ходити на мовні курси — Німеччина. Польща та інші країни в цьому відношенні більш лояльні, але ось в Німеччині пропуск курсів дуже небажаний. Можуть потім бути питання від Джобцентру. Та й навіть якщо вчити мову від вас ніхто не вимагає, робіть це самі, шукайте різні можливості: мовних курсів для українців є багато. Бо знання мови – це ресурс, який з вами завжди буде і далі в майбутньому", – впевнена вона.
Наталя Вайда дає такі поради з пошуку роботи в Європі:
- Шукайте тільки легальну роботу: це врятує вас від різного шахрайства і допоможе зробити так, щоб ви отримували всю зарплатню прозоро і чесно;
- Пошукайте місцеву волонтерську організацію: там вас можуть зорієнтувати, у якому напрямку рухатися;
- Якщо складаєте резюме місцевою мовою, а ви насправді її не знаєте, обов'язково вкажіть рівень знання мови;
- Живучи за кордоном, будьте соціально активними: ходіть на різні заходи, які організують у громаді;
- Пошук вакансій в інтернеті на сайтах оголошень працює, але далеко не завжди. Можна витратити багато часу на відправку резюме, але мало хто відповідає. Можна питати про роботу у місці вашого перебування напряму - в магазинах, школах, на фабриках тощо.
Роботу не обов'язково шукати у великих містах - експерт
Однією із помилок є пошук роботи у столиці чи інших великих містах, очікуючи вищу зарплату.
Однак майже усі підприємства у Польщі винесені за межі міст, де житло для працівників знаходиться неподалік і здебільшого надається роботодавцем, коментує Анна Джоболда, директорка департаменту рекрутації міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal.
"Працюючи ж у великому місті, витрачаються кошти не тільки на оренду житла та проїзд, але й час на дорогу, який краще витратити на роботу, адже у Польщі зарплата розраховується погодинно", - каже співрозмовниця.
Процес виробництва чи фасування товарів здебільшого модернізований та високотехнологічний, тому навіть працюючи по 10-12 годин робітники кажуть, що не дуже втомлюються.
Працюючи на заводах чи фабриках, люди самі можуть обирати, скільки годин вони хочуть працювати. За словами співрозмовниці, роботу можна шукати як індивідуально в інтернеті в агенціях за кордоном, так і через їхніх партнерів в Україні, які рекрутують людей на актуальні вакансії в Європі.
"В процесі пошуку роботу в інтернеті, звертайте увагу на великі агенції, які мають репутацію. Головне, пам’ятати, що не треба платити за саму вакансію. Роботодавці конкурують за вас і самі платять компаніям, аби вас знайшли та влаштували до них", – радить представниця Gremi Personal.
"Знайти роботу за фахом практично нереально"
Мамам з маленькими дітьми, які переїхали під час війни за кордон, часто не вистачає часу і просто фізичної можливості шукати роботу. Мешканка Бучі Світлана з донькою переїхала до Нідерландів на початку повномасштабного вторгнення, дивом евакуювавшись з окупованого міста у березні. До того працювала в Україні у галузі медіа.
Каже, що роботу за її фахом в новій країні практично нереально без ідеального знання мови, не маючи контактів та не знаючи місцевий ринок та іншу специфіку.
"Я виїхала з малою донькою, тому більшість часу тут проводжу з нею. Роботу пробувала шукати, але досить швидко цю ідею відклала. Зараз беру замовленн від українських видань, і отримую також виплати в Нідерландах. Допомагаю час від часу місцевим бабусям у саду – за підрізання дерев, прибирання та інші дрібні роботи платять близько 30 євро за годину-дві, це такий підробіток собі у задоволення. Коштів нам поки вистачає", – розповідає вона.
За словами Світлани, коли вона шукала роботу, то натрапляла на "пусті" вакансії, які висять на сайтах місяцями та не оновлюються. Складається враження, що вакансія актуальна, але потім виявлялося, що людей в штат вже давно набрали.
"Я б порадила не сподіватися на якогось одного працедавця. Ви можете побачити, як одна вакансія доступна дуже довго. Я кілька таких продзвонювала і виявлялося, що їх вже давно закрили. Заходити на сайт і закривати їх – чомусь не думали", – згадує Світлана.
За словами дівчини, вона не бачить зараз перспектив того, щоб влаштуватися у медіа або рекламну агенцію в Нідерландах.
Свтілана двічі на тиждень ходить на курси - вчить нідерландську мову. Але каже, що через необхідність постійно бути із 2-річною донькою більше приділяти часу різним активностям просто не може. Планує ближче до осені повертатися в Україну. Її будинок в Бучі, на щастя, вцілів.