Менше 6 «квадратів» на людину: як живуть українські біженці у Чехії

Більше половини українців, які втекли від російської агресії до Чехії, живуть у стиснених умовах — у середньому на кожного біженця припадає менше 6 квадратних метрів житлової площі. Однак у випадку із гуртожитками це означає порушення житлових норм, пишуть місцеві ЗМІ .

Невелика кімната в гуртожитку і, можливо, вся сім'я у ній. Так само кілька людей тільки у вітальні чи спальні. За короткий період чверть мільйона українських біженців прибули до Чехії через війну, розпочату Росією. Більшість із них живуть у незадовільних умовах.

Це показала чергова частина опитування PAQ Research та Інституту соціології Академії наук Чехії серед 1300 домогосподарств біженців із України. 54% з них змушені задовольнятися менш як 6 м2 житлової площі. На думку аналітиків, це є консервативна оцінка.

У разі гуртожитків у більшості випадків також порушуються норми засобів розміщення. У них кожного має бути щонайменше 6 квадратних метрів вільного простору. Але дві третини біженців живуть у стиснутих умовах.

Наприклад, Німеччина надавала гуртожитки лише за умови, що кожен біженець проживатиме на площі не менше 7 м2.

Проте навіть за таке неадекватне житло чеські постачальники житла одержують субсидію від держави — 200 чи 250 крон на особу за ніч. При цьому, за даними опитування, кожен третій біженець не має навіть ключа, щоб мати можливість самостійно приходити і йти. Дві третини мають власний туалет, який їм не потрібно ні з ким ділити, і лише у 56% є власна кухня.

Навіть у домогосподарствах, де українців поселили чехи, сім'ям часто тісно. Відповідно до аналізу, це також може бути пов'язане із встановленням державної підтримки. Уряд запропонував внесок у розмірі всього 3000 крон на одну людину, мотивуючи цим приймати лише великі сім'ї.

Це підтверджують дані опитування – 34% з дітьми проживають в окремих квартирах і частинах будинків, наданих Чехією. Навпаки, лише 21% бездітних біженців живуть у таких умовах.

Як живуть українські біженці у Чехії? За даними опитування, ми можемо поділити їх на три групи.

Перша має в наявності досить стабільне та якісне житло. Це близько чверті біженців, які проживають на орендованих або наданих Чехією квартирах, де мають достатньо особистого простору, є власний туалет і ванна.

До другої групи входять 46% домогосподарств, що мешкають у квартирах, що не відповідають мінімальним нормам. Тобто тут навіть немає 6 м2 на людину або доступу до соціальних об'єктів.

Приблизно третина біженців, як і раніше, залишається в нежитлових приміщеннях, тобто в гуртожитках, готелях та інших об'єктах. Тут взагалі не йдеться про постійні умови для життя.