На що скаржаться українські біженці у Норвегії

У Норвегії дослідили, яке враження склалося в українців від "зустрічі з країною" та спроб інтегруватися у суспільство. Такі відгуки у біженців питали вперше.

Які основні турботи виявилися у наших громадян у цій країні та що їх розчарувало, РБК-Україна повідомляє з посиланням на sciencenorway.no.

Виявилося, що українці в Норвегії готові інтегруватися в місцеве суспільство та загалом задоволені прийомом, але часто їм не вистачає доступу до інформації, зазначають дослідники Норвезького інституту міських та регіональних досліджень (NIBR).

Понад 70% біженців стверджують, що важко було знайти чітку інформацію про те, що робити. При цьому українців найбільше непокоїло, як знайти житло та коли можна переїхати.

Багато біженців зазначили, що їм було важко шукати інформацію на різних державних сайтах – краще, якби працював уніфікований сайт з усією необхідною інформацією.

Спочатку дослідники опитали волонтерів, які спілкувалися з біженцями, які щойно прибули. Згодом цікавилися досвідом біженців у центрі прибуття. Потім анкети з опитуванням розіслали дорослим українцям, які знайшли притулок від війни у Норвегії – відповіді надійшли від 680 осіб.

Згідно зі звітом, українські біженці у Норвегії – переважно високоосвічені. Але заважає незнання мови:

• 11% стверджують, що вільно володіють англійською.
• 30% - говорять базовою англійською мовою;
• 60% - погано розмовляють англійською або не володіють взагалі.

У близько 30% українців доступ до перекладачів був недостатнім. Третині надали перекладача в окремих випадках. 5% біженців не мали перекладача взагалі.

Ще однією проблемою для біженців було те, що більшість інформації була незрозуміла. Українці переважно використовували офіційні норвезькі сайти, але багато хто брав інформацію із соцмереж, яка могла бути хибною.

Виявилося, що біженці у приймальних центрах були більш поінформовані, ніж ті, хто жив у сім'ях. Згідно зі звітом, багатьох також прямо дезінформували про відповідні процедури та права.

Також українці виявилися розчарованими, що фінансова допомога була різною залежно від регіонів. Наприклад, біженці в Осло отримували кращу підтримку.

Також деякі біженці не отримали належних їм грошей у перші місяці.