Особливості життя українських біженців у Німеччині

Німеччина продовжує надавати захист усім охочим біженцям з України. Багатьох приваблює всебічна соціальна допомога, включаючи виплати та оплату житла, але нерідко доводиться стикатися і з проблемами.

Своїми враженнями про життя українців у Німеччині з РБК-Україна поділилася Галина Михайлович, яка до війни працювала у Києві медсестрою.

Мовні курси можна відвідувати повторно

Українка живе в Німеччині з березня минулого року і планує поки що залишатися в цій країні. Вона оселилася у знайомих у місті Ліппштадт у землі Північний Рейн-Вестфалія.

Зараз Галина відвідує інтеграційні курси і готується стати матір'ю, тому питанням пошуку роботи поки що не задавалася.

"Я пізніше хочу працювати за професією, але, наскільки знаю, потрібно знати на відповідному рівні мову та підтвердити диплом", – ділиться вона.

Біженка почала відвідувати інтеграційні курси у серпні минулого року. У серпні 2023-го склала іспит на володіння німецькою мовою на рівень В1. При цьому можна навчатися до рівня В2. Якщо хтось не склав іспит із мови на рівень В1, можна піти на курси повторно. Так зробили багато біженців, каже вона.

До яких проблем із житлом слід бути готовим

Тим українцям, котрі лише збираються їхати до Німеччини отримувати тимчасовий захист, Галина Михайлович радить заздалегідь шукати житло.

"Зараз напружено з цим. Не всі землі приймають, вже повно людей і привілеїв поменшало. Я їхала до Німеччини вже до знайомих. Ті, хто зараз шукають житло, їм треба постаратися", – попереджає українка.

Варто бути готовим до різних проблем із житлом: наприклад, що Джобцентр не оплачує квартиру, якщо вона перевищує метраж. Також були випадки, коли біженці підписували контракти, не читаючи, потім несподівано надходили рахунки на величезні суми, які потрібно було сплатити за короткий термін.

"У деяких біженців були суперечки із сусідами: комусь наші галасували, не там ставили свої велосипеди, комусь їжа неприємно пахла. У когось було так, що довго не могли допроситися ремонту вай-фаю. Комусь ставили завищену плату за оренду. Якщо йшли на підробіток, то Джобцентр знімав гроші з допомоги та ще вираховував за оплачені раніше меблі. Комусь урізали виплати, коли приїжджали родичі жити в одній квартирі і теж ставали на облік у Джобцентр", – перераховує біженка.

Із якими ще проблемами стикаються біженці у Німеччині

Галина Михайлович ділиться, з якими труднощами їй довелося зіткнутися:

• "В Україні я знала куди піти і що де взяти, а тут інколи незрозуміло. Плюс ще незнання мови".
• "Закони, які поки що не всі знаєш і розумієш".
• "Робота консульств: біженців багато, а працівників мало. Онлайн-запис зробити неможливо, дехто намагається записатися місяцями".

"Трохи легше тим, у кого питання з паспортами. Для цього відкрили додаткові відділення по інших містах. У мене особисто було питання до нотаріуса і це "завдання із зірочкою". Я написала листа в консульство, що я на третьому триместрі. І мені допомогли – самі призначили дату прийому, перенесли її на тиждень, коли написала, що на цю дату я маю іспит”, – ділиться вона.

Особливості медицини у німецьких містах

За словами Галини Михайлович, Німеччина у соціальному плані допомагає українським біженцям краще за всі країни.

"Я особисто вдячна Німеччині за всю допомогу. У зв'язку з вагітністю все оплачує страховка. Я пізно дізналася, що можна було вже з 12 тижня отримувати гроші на вітаміни від Джобцентру. Є ще організація АВО, яка дає одноразову допомогу на купівлю коляски, одягу та іншого для дитини. Аналізи наполовину оплачує страховка, половину – самостійно. Але потім із чеками та рецептами можна прийти до страхової компанії і вони повертають частину грошей", – розповідає українка про допомогу майбутнім матерям.

У місті, де живе Галина, є гарний пологовий будинок. Але якщо місто маленьке, то до фахівця зазвичай треба їхати до іншого міста.

"Тут немає поліклініки, як ми звикли. Тут окремі приватні кабінети лікарів або невеликі об'єднання. А так стоять дві лікарні – католицька та євангельська", – поділилася вона.

Біженку здивувало, що в Німеччині багато будинків для людей похилого віку з різним рівнем.

"Є такі, де все в одній будівлі, а є як окремі райони з гідними будинками. Також тут їздять по будинках служби догляду за хворими та літніми".

Які відмінності українців та німців помічають біженці

Українку здивували відмінності між українками та німцями у культурі проведення часу. За її спостереженнями, в Україні багато людей відпочивають із алкоголем: влітку на природі, на концертах.

"Тут тільки й бачиш групи з велосипедистів, частіше літніх людей та підлітків. Якщо на природі, то всі культурно сидять, без гучної музики. На концертах, які проводить місто, теж багато літніх людей, які підспівують і танцюють. Якщо є алкоголь, то його не багато і все культурно", – наголосила Галина.

У її місті є власний театр. Там постійно відбуваються якісь заходи.

"Навіть випускають для цього спеціальні каталоги на рік з подіями. Можна знайти й ті, що з вільним входом. Робили для біженців та їхніх дітей безкоштовні концерти та поїздки", – поділилася дівчина.

Вона відвідує художню школу, яку відкрила одна з українських біженок. Майстер класи з ліплення із глини для дітей проводить ще одна українка. Ще одна – почала вести свої курси з гри на бандурі.

"У нас уже були свої виставки і на них приходив мер. Торік до українського Дня незалежності німці влаштували невелику подію, де виступав мер. Тоді я пішла до церкви, на честь нас там провели службу. З українців була лише я. Всі інші – німці. Все було забито людьми і всі молилися за нас. Хоча зазвичай церкви стоять майже порожні і там буває пара людей", – розповіла вона про підтримку німецького суспільства.