«Працевлаштовуйтесь і ви». Як Німеччина стимулює працювати українських біженців і що з цього виходить

У Німеччині дедалі більше шириться риторика про потребу працевлаштування біженців. Федеральний міністр праці Губертус Хайль звернувся до українців з листом, у якому закликав активніше шукати роботу та зменшити свою потребу в соціальній допомозі. Зараз близько 700 тисяч громадян України у Німеччині отримують допомогу через безробіття

Загальні витрати на утримання українських біженців коштуютьнімецькому бюджету до шести мільярдів євро на рік. Зменшити навантаження на німецьку економіку, працевлаштовуючи переселенців, покликана впроваджена ініціатива Job Turbo.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дізнався перші результати цієї ініціативи, дослідив те, як спонукатимуть працювати українських шукачів притулку та з якими проблемами вони стикаються.

«Працевлаштовуйтесь і ви!»

«Центри зайнятості (Jobcenter) із самого початку надавали вам супровід і підтримку. Тим часом ви мали змогу отримати базові знання німецької мови на інтеграційних курсах. Із початку війни 160 тисяч громадян України змогли працевлаштуватися у Німеччині. Працевлаштовуйтесь і ви!», – пише федеральний міністр праці Губертус Хайль у зверненні до українських біженців. – На роботі ви зможете познайомитися з новими людьми, удосконалити німецьку мову і підвищити кваліфікацію, а також – здобути досвід на німецькому ринку праці».

У цьому листі шукачів притулку з України також інформують про різні заходи підтримки для інтеграції на ринку праці. Однак чітко наголошується, що працевлаштування в Німеччині є очікуваним та вигідним для всіх учасників процесу.

За інформацією німецького видання Focus, перші листи українським біженцям від центрів зайнятості були розіслані цьогоріч після 20 березня.

«Ваша робота тут – це не просто економія коштів німецьких платників податків, – пише посол України Олексій Макєєв на своїй сторінці в Facebook. – Ваша робота – це й сплата податків у Німеччині. Із яких у свою чергу фінансується і військова (та вся інша) допомога Україні. Ваша робота в Німеччині – ваш внесок у перемогу України та мир у Європі. Це ваша інвестиція у ваше повернення».

Він зазначив, що Україна зацікавлена у поверненні біженців додому, але зараз потрібно працювати та набиратися нового досвіду для відбудови України.

«І мені надійшов лист. А що не так? Працювати треба»

Українській біженці Галині, яка майже два роки проживає в місті Арнштайн у Німеччині, також надійшов лист від Міністерства праці ФРН. Жінка має вищу освіту дошкільного педагога і зараз проходить практику в дитячому садку. За словами українки, після успішного закінчення практики та спеціальних курсів вона матиме можливість працювати за спеціальністю.

«Я вважаю, що ідея з цими листами та працевлаштуванням є дуже потрібною. У листі зазначено, що люди, які добре володіють німецькою мовою, матимуть можливість співпрацювати з німецькими компаніями після повернення до України. Це може стати важливим кроком у відбудові країни після війни. Тому це дуже хороша ідея. Зі свого досвіду скажу, що вивчення німецької мови в роботі під час живого спілкування йде швидше», – розповідає жінка.

За словами українки, в листі також було вказано, коли вона повинна прийти на консультацію у центр зайнятості.

Проте чимало українських біженців негативно сприйняли листи з нагадуванням про пошук роботи. Так у фейсбук-спільнотах люди розділилися на два табори, один з яких закидає німецькій стороні забюрократизованість та примус до некваліфікованої роботи.

«Надійшов дивний лист, я думаю, що він відсканований «джобцентром». Там йшлося про Job Turbo та про те, що хто закінчив інтеграційні курси, тепер матиме зустрічі в центрі зайнятості кожні півтора місяця, щоб швидше піти мити підлогу. Це цікавий підхід. Читала, що українська влада планує до осені повернути багатьох українців додому. Таким чином нас витурюють? Я бачу чітку ситуацію, де українцями маніпулюють і крутять, як хочуть. Цікаво, що улюблені німецькі мігранти з інших країн уже багато років сидять тут, роблять курси і отримують допомогу», – пише користувачка в групі українських біженців у Німеччині у Facebook.

Згідно з програмою Job Turbo, понад 400 центрів зайнятості по всій Німеччині викликатимуть безробітних біженців на консультації кожні шість тижнів. Тим, хто відмовлятиметься від співпраці, зменшуватимуть розмір виплат. У разі постійних відмов можливе повне припинення фінансової підтримки.

«І мені надійшов лист. А що не так? Працювати треба. На мою думку, взагалі нічого особливо не змінилося в політиці «джобцентру». Просто зараз ще більший акцент на те, щоб людина швидше перестала залежати від соцвиплат», – пише українка на сторінці українських біженців у Німеччині у Facebook Сабіна Прохоренко.

Проблеми працевлаштування особливо відчувають українки з маленькими дітьми, які становлять більшість українських біженців у ФРН, за офіційною статистикою. «Кожна третя жінка з України є матір'ю-одиначкою, і багатьом із них дуже важко знайти догляд за дітьми. Саме тому їхня інтеграція на ринку праці часто є складнішою, ніж у біженців-чоловіків», – каже спеціальний представник з питань інтеграції біженців на ринку праці ФРН Даніель Терценбах.

Перші результати Job Turbo

Восени минулого року міністр праці ФРН Губертус Хайль оголосив про запуск ініціативи Job Turbо. Ця програма передбачає швидке працевлаштування для мігрантів з обмеженими знаннями німецької мови. Тоді причиною такого кроку став гострий дефіцит робочої сили в країні та ріст міграційної кризи. Після успішного завершення інтеграційних курсів для біженців центри зайнятості регулярніше запрошують їх на консультації та пропонують можливості для працевлаштування. Ця ініціатива охоплює 500 тисяч українців, які вже закінчили курси німецької мови та близько 600 тисяч мігрантів з інших країн.

Через чотири місяці після початку ініціативи Job Turbo Федеральне агентство зайнятості (BA) відзначає прогрес в інтеграції українських біженців на німецькому ринку праці. У березні 2024 року 5 415 українців вийшли на німецький ринок праці, що на 109,9% більше, ніж у попередньому місяці.

«Job Turbo запрацювала», – повідомила у коментарі німецькому виданню RND Андреа Налес, голова Федерального агентства з працевлаштування Німеччини.

Згідно з новими даними, у січні 2024 року працювали та сплачували внески на соціальне страхування 171 500 українців – на 42 988 більше, ніж рік тому. Додатково ще 44 тисячі українців працювали на роботі з частковою зайнятістю – на 13 786 осіб більше, ніж торік. Таким чином загальний рівень зайнятості українських біженців у Німеччині становить 25%.

«Нам вдалося налагодити багато контактів (з роботодавцями – ред.)», – зазначає Андреа Налес. Цього року Федеральне агентство зайнятості Німеччини запланувало 2500 заходів. «Ми побачимо тенденцію до зростання зайнятості з кожним місяцем», – спрогнозувала вона.

Проте, за словами Налес, все ще існують проблеми з працевлаштуванням, враховуючи забезпечення догляду за дітьми, тривалість процедур підтвердження кваліфікації та вивчення мови: «Крім того, безробітним зараз важче знайти роботу через погану економічну ситуацію – попри рекордні показники зайнятості».

Згідно з попереднім звітом агентства з трудоустрою ФРН, люди з України мають значно більшу кваліфікацію, ніж біженці з восьми найважливіших країн походження шукачів притулку в Німеччині: Афганістану, Еритреї, Іраку, Ірану, Ірану, Нігерії, Пакистану, Сомалі та Сирії. У той час як 68% біженців з цих країн підійдуть лише для некваліфікованих робіт, агентство з трудоустрою Bundesagentur für Arbeit класифікує 100% українців як кваліфікованих працівників.

Згідно із попереднім звітом агентства з працевлаштування ФРН, люди з України мають значно вищу кваліфікацію, ніж біженці з восьми найважливіших країн походження шукачів притулку у Німеччині: Афганістану, Еритреї, Іраку, Ірану, Ірану, Нігерії, Пакистану, Сомалі та Сирії. У той час як 68% біженців з цих країн підійдуть лише для некваліфікованих робіт, агентство з працевлаштування Bundesagentur für Arbeit класифікує 100% українців як кваліфікованих працівників.

Керуючий директор «Асоціація міст та муніципалітетів» Німеччини Андре Бергеґґер виступає за спрощення процесу працевлаштування українців. Він пропонує надати українцям можливість влаштовуватись на роботу без знання німецької мови.

«Для того, щоб по-справжньому використати потенціал нашого ринку праці, ми повинні запустити інтеграційне «турбо» у Німеччині, – повідомив чиновник в інтерв'ю газетам медіа-групи Funke. – Ми все ще занадто забюрократизовані та негнучкі, коли йдеться про інтеграцію ринку праці. Повинна бути можливість влаштуватися на роботу без попереднього проходження мовних та інтеграційних курсів».

Однією з причин запуску ініціативи Job Turbo став низький відсоток працевлаштування серед українських біженців у Німеччині. Зокрема, у сусідніх Бельгії та Нідерландах цей показник перевищує 50% у порівнянні з 20% у Німеччині. Експерти пояснюють це тим, що Німеччина акцентувала увагу на довгостроковій підтримці мігрантів. Більшість українців не могли відразу приступити до роботи через участь у інтеграційних курсах, які зазвичай тривають шість-вісім місяців. За даними Федерального відомства у справах міграції та біженців, у Німеччині зареєстровані близько 1,65 млн українців. За офіційними даними, близько 700 тисяч громадян України отримують соціальну допомогу у зв'язку з безробіттям, 480 тисяч з яких працездатні. Решта – це діти, літні люди або особи, які не можуть працювати через стан здоров'я.