Рига та інші міста Латвії більше не мають грошей на житло біженцям з України

Рига та інші міста Латвії більше не можуть приймати українських біженців. Держпрограма підтримки біженців з України суттєво скорочена через те, що місцева влада більше не має грошей на проживання людей. Багато біженців вже зараз опиняються на вулиці: у готелях державним коштом їх не розміщують, а винаймати житло самостійно людям, які не мають роботи, надто дорого. При цьому зараз до Латвії щодня приїжджають приблизно 120 біженців з України: здебільшого це люди з окупованих територій, які були вивезені чи змушені були виїхати до Росії, а зараз намагаються виїхати до Європи чи назад до України.

Про це пише видання «Настоящее время».

Ніна приїхала до Латвії із Києва. На перші три місяці їй, як і іншим біженцям, місцева влада надала кімнату в недорогому готелі і говорила, що у тих, хто втік від війни, буде можливість продовжити проживання. Але надії на це не справдилися. Ризька дума оголосила, що з 1 липня більше не зможе оплачувати місця у готелях для біженців: грошей на це у бюджеті немає.

"Я з України, чорнобильський інвалід. Але тут, у Латвії, цей закон не поширюється на нас, – каже Ніна. – Нас виселяють із готелю, залишають лише пенсіонерів. А я пенсіонер чи не пенсіонер? Я не знаю!"

У центрі підтримки біженців Ніні пояснили, що для того, щоб отримати групу інвалідності у Латвії, їй потрібно зібрати документи та пройти медкомісію. Якщо їй вдасться це зробити – тоді влада продовжуватиме надавати їй житло. Але без документів за місцевими законами вона взагалі не вважається пенсіонером.

Зібрати всі документи та пройти лікарів треба терміново – жінці оголосили, що вже 8 липня вона має звільнити номер у готелі. Ніна вже знайшла у Ризі роботу, але отримує на руки лише 320 євро. Зняти однокімнатну квартиру в Ризі при цьому коштує від 200 євро, і дозволити собі її жінка не може.

"Ціни тут великі. На житло зараз також підняли ціни, – скаржиться Ніна, яка разом з іншими українцями оббиває поріг центру підтримки біженців. – Якщо сплатити квартиру, їжу та комунальні – ми не потягнемо".

Валентина та ще кілька біженців-пенсіонерів також отримали сповіщення з готелю про виселення.

"Я в такій напрузі всі ці чотири місяці, якби ви знали! Просто вже нерви не витримують, – плаче жінка. – Я поїхала б додому, то Харків розбомбили! Нікуди їхати. Нікуди їхати!"

Оксана із сім'єю тиждень тому приїхала до Риги з Маріуполя. Їх розмістили вдома місцеві жителі. На зйомне житло грошей у сім'ї немає, вони поки не знають, прийме їх Рига офіційно чи ні.

"Ми зараз живемо у квартирі, нам допомогли волонтери: вони самі живуть на дачі, а ми в їхній квартирі живемо. Але нам потрібно квартиру звільнити за два-три тижні, – каже Оксана. – Тому у нас проблема. А тут кажуть: «Немає нічого, шукайте самі».

Латвійська влада каже, що три місяці забезпечувала сотням біженців з України житло та харчування – в надії, що за три місяці людина освоїться, знайде роботу і зможе сама себе утримувати. Але багато біженців роботу так і не знайшли, і для них стало сюрпризом те, що на додаток до цього вони можуть залишитися ще й без житла. Ризька дума та кілька інших муніципалітетів пояснюють нововведення тим, що з 1 липня серйозно скоротилася державна програма допомоги українським біженцям у Латвії: держава тепер виділяє на одного біженця в день лише $3,5 євро. На ці гроші розмістити людей у ризьких готелях, хостелах чи гуртожитках неможливо, а самі міста також не мають грошей на розміщення та харчування людей. Поки що у Ризькій думі обіцяли пенсіонерам продовжити термін безкоштовного проживання на місяць, але що робити потім – незрозуміло.

Центр підтримки українських біженців у Ризі також незабаром закриється через брак фінансування: про це вже оголосив мер латвійської столиці. Муніципалітет грошей на його утримання більше не має. Міська влада каже, що нових біженців місто також не прийматиме, але вже зареєстрованим допомагатиме – до кінця серпня. Ризька дума також закликала відгукнутися місцевих жителів, які готові розмістити біженців у себе вдома, та обіцяє їм компенсацію від держави. Але поки що бажаючих поселити в себе українські родини недостатньо.