Російські студенти в Європі стикаються з дискримінацією в університетах та тиском Москви

Настало літо, і іспити в європейських університетах позаду. Вчитися в університеті в Європі – це чудово! Тільки якщо ви не з Росії.

Після початку війни в Україні в лютому цього року російські студенти європейських університетів опинилися у скрутному становищі, пише Politico.

З одного боку, деякі студенти повідомляють про зростання рівня русофобії у країнах. З іншого боку, Москва намагається стимулювати їх повернення додому і продовження навчання в Росії. Увесь цей час європейські університети опиняються між вогнем та пламенем — між прагненням допомогти російським студентам та посиленням їхніх проблем.

"Небагато хто знає, що я росіянин, зазвичай я не говорю людям про свою національність", - сказав один 20-річний студент з Москви в Ексетерському університеті у Великій Британії, який побажав залишитися неназваним.

"Якщо я скажу щось погане про Росію, у мене будуть проблеми там - якщо я скажу щось хороше про Росію, у мене будуть проблеми тут", - додав цей студент.

У деяких університетах російські студенти кажуть, що русофобія в них стала майже нормою, тоді як інші звинувачують університети у активному сприянні дискримінації.

20-річна студентка з Сибіру, яка навчається в Університеті Адама Міцкевича в Познані на заході Польщі, яка також попросила не називати її імені, сказала, що вона була "дуже шокована", почувши, як професор сказав своїм студентам, що русофобія була б "найбільш правильною" відповіддю на російську агресію. "Я пішла з тієї групи", - сказала вона. Politico не зміг зв'язатися з професором, щоб отримати коментарі на слова студентки.

33-річна Олена Лєднєва подала заявку до Університету Західного Лондона на магістерську програму з управління ексклюзивним готельним обслуговуванням після переїзду до Лондона з Самарської області минулого року. На її подив, університет відмовив їй, повідомивши наприкінці травня в електронному листі, з яким ознайомилася редакція журналу Politico, що це рішення було ухвалено "у відповідь на недавні події та ситуацію в Україні".

"Це було дуже неприємно, тому що я не маю жодного впливу на те, що зараз відбувається у світі", - сказала Лєднєва, додавши, що вона "категорично проти" війни. "Я просто хочу вчитися, робити добро і бути корисним тут, у Великій Британії".

У відповідь на звинувачення представник Університету Західного Лондона заявив, що електронного листа було надіслано "помилково через внутрішні непорозуміння".

Так само Тартуський університет в Естонії також викликав суперечки навколо себе після того, як у березні оголосив, що заборонить прийом усіх майбутніх абітурієнтів із Росії. Проректор університету пізніше пояснював це міркуваннями "безпеки".

Михайло Суслов, доцент Копенгагенського університету, який вивчає російську діаспору, стверджує, що будь-яка дискримінація росіян у західних вишах є контрпродуктивною. Він сказав, що це лише зіграє на руку Кремлю, який уже давно використовує пропагандистську лінію про те, що росіяни несправедливо дискримінуються у Європі.

Однак Майкл Гебель, директор Європейської асоціації університетів, яка представляє понад 850 університетів по всій Європі, говорить про те, що в більшості випадків європейські університети намагаються підтримувати росіян.

"Справді, зараз переважно наша увага зосереджена на українських студентах. Але ми бачимо в академічному секторі також усвідомлення того, що ми повинні піклуватися і про наших російських студентів", — сказав він.

Інша студентка Університету Адама Міцкевича, 21-річна мешканка Сибіру, яка попросила не називати її імені, каже, що справді відчула на собі підтримку. Приїхавши до Польщі за програмою обміну за день до початку війни лише з 300 євро, вона незабаром залишилася без можливості отримати свої заощадження з Росії після того, як країни ЄС відключили її від платіжної системи SWIFT.

Але університет втрутився, щоб допомогти цій студентці. Вона сказала, що вони надали їй підтримку з візою, а також щомісячну стипендію у розмірі 1000 злотих (212 євро) після того, як її рахунки були заморожені.

Нині понад 48 000 росіян навчаються за кордоном, з них найбільше у Німеччині, Чехії, Великій Британії, Франції та Фінляндії.

Маркета Мартінкова, проректор Карлового університету в Празі, в якому навчається 1500 російських студентів, заявила, що цей навчальний заклад ясно дав зрозуміти, що не потерпить русофобії після того, як деякі російські студенти поскаржилися на упереджене ставлення.

"Ми не судимо наших студентів — ми просто намагаємося їх підтримати, — сказала вона. — Ми наголошуємо, що не підтримуємо жодних дій, які ґрунтуються на принципі колективної провини".

Але Кремль ухопився за звинувачення у дискримінації, щоб посіяти страх серед російських студентів та переконати їх повернутися додому.

Наприкінці лютого уповноважений з прав людини Росії Тетяна Москалькова заявила, що російських студентів відраховують з європейських університетів. Потім міністерство освіти Росії оголосило, що тим, хто зіткнувся з "утиском своїх прав", буде надано право автоматичного вступу до кращих вишів країни, якщо вони повернуться додому.

Студентка-антрополог з Університету Адама Міцкевича розповіла, що представники її університету в Росії дзвонили їй 10 разів за перший місяць війни і, зрештою, переконали її повернутися, незважаючи на підтримку, яку вона отримала, і той факт, що вона хотіла залишитись у Польщі.

Суслов стверджує, що це пов'язано з тим, що зрештою студенти загрожують існуванню путінського режиму, і Кремлю потрібно тримати їх у контрольованому інформаційному середовищі.

"Російська політична еліта розглядає російську діаспору як потенційного конкурента і як потенційний розсадник дисидентства з антикремлівськими настроями", - сказав він, додавши, що культурний обмін важливий, оскільки він протистоїть наративу Кремля про те, що росіяни мають свої, відмінні від західних цінності.

Чи зможуть сьогоднішні російські студенти за кордоном стати активістами зміни путінського режиму завтра? Кремль робить все можливе, аби підірвати саму цю ідею.