Скільки українських біженців мають намір повернутися додому з-за кордону

Українські мігранти мають різні настрої щодо повернення в Україну, що залежить від їхнього рівня адаптації до життя в країнах тимчасового перебування чи інших чинників.

Про це йдеться у міграційному дослідженні Gradus Research.

Більшість опитаних українських мігрантів (64%) не адаптувалися до життя у країнах тимчасового перебування, тому мають намір повернутися, але не можуть визначитись із термінами.

Чинник адаптації суттєво впливає на намір повернутися назад до України, про що сказали 55% респондентів. І найбільше прагнуть повернутись ті мігранти, які працюють віддалено на українські компанії (70%) або є тимчасово непрацевлаштованими (68%).

Опосередковано впливає на адаптацію й пережитий досвід агресивної поведінки з боку резидентів країн тимчасового перебування: близько чверті опитаних (23%) зазначили, що стикалися з її проявами.

Для 36% опитаних українських мігрантів важлива наявність фінансової допомоги в Україні на час повернення, а для 33% можливість отримання або облаштування житла в безпечних регіонах України.

Близько чверті респондентів (27%), натомість, готові емігрувати назад у разі посилення протиповітряної оборони України.

Проте 60% опитаних відчувають особисту безпеку за кордоном, і дещо більше (65%) спокійні за безпеку своїх дітей, і для них це стає вагомим стримуючим фактором до повернення.

Щодо очікуваних термінів зворотної міграції, то переважна більшість респондентів (62%) не готові назвати точні дати.

Водночас, основні push-фактори до можливої міграції українців — безпекові. А саме загроза власному життю та здоров'ю чи близьких (76%), можлива окупація регіону проживання (72%) та відсутність чи втрата житла (63%).

Після життєво критичних факторів, які можуть стимулювати людей до переїхати, була згадана невпевненість щодо майбутнього своїх дітей (58%).