Типовий портрет українського біженця у Чехії: молода освічена жінка з однією дитиною

З початку вторгнення Росії в Україну з країни втекло близько 6,5 мільйонів людей. За даними Міністерства праці та соціальних справ, Чеська Республіка надала тимчасовий захист більш ніж 390 000 біженців. Однак точна кількість біженців у Чехії невідома — дехто вже повернувся додому або поїхав до іншої країни. На початок липня в Чехії було понад 245 тисяч активних українських сім-карт.

Лише у Польщі (майже 1 200 000 українських біженців) та Німеччині (670 000) більше людей, які отримали тимчасовий захист. Однак з точки зору чисельності населення Чехія є країною з найбільшою кількістю біженців на 100 тисяч жителів.

«Через російську агресію в Україні ми спостерігаємо найбільшу хвилю міграції з часів закінчення Другої світової війни. Чехія за короткий час прийняла величезну кількість біженців. У ЄС ми є третьою країною, куди найчастіше приїжджають українці», — коментує поточну ситуацію міністр праці та соціальних справ Маріан Юречка.

Згідно з отриманими даними, найбільшу групу прибулих становлять жінки працездатного віку (44%) та діти (35%). Лише 4% біженців — люди похилого віку віком від 65 років, решта 17% — чоловіки.

Українці, які приїхали до Чехії, це переважно молоді люди. Три чверті дорослих віком до 45 років, і майже кожен третій дорослий — молодше 30 років. Найчастіше це матері з однією дитиною. 28% – сім'ї без дітей.

«Серед біженців студентів удвічі більше, ніж серед населення Чехії. Однак слід додати, що в Україні дуже висока частка студентів вишів, що пов'язано, зокрема, з іншою системою освіти», — констатують автори дослідження. На їхню думку, біженці із вищою освітою також привносять до Чеської Республіки значний потенціал розвитку.

Інші 14% опитаних мали вищу професійну освіту, 18% закінчили навчання із дипломом середньої школи та 21% — із свідоцтвом про закінчення училища. Інші респонденти не мали освіти або мали початкову освіту.

У чеських сім'ях проживає 44% опитаних, чверть новоприбулих проживають у орендованому житлі. 15% біженців зупиняються у гуртожитках, менш ніж 10% — у готелях та пансіонатах.

Домогосподарства, які надають біженцям так зване солідарне житло, на 70% складаються з чехів, решта — з українців, які там раніше проживали. «Близько половині домогосподарств біженців надається безкоштовне житло. Цей факт разом із почуттям безпеки та іншими факторами може вплинути на те, що переважна більшість біженців задоволені своїм житлом і не мають наміру його змінювати», — йдеться у дослідженні.

Найбільший бар'єр – незнання чеської мови

Понад половина людей працездатного віку вже мають роботу, більшість знайшли роботу на великих підприємствах. Але четверо із п'яти робітників займають посади з низькою кваліфікацією.

Переважна більшість співробітників працюють у шести секторах: адміністративна та допоміжна діяльність, виробництво, транспорт та зберігання, будівництво, оптова чи роздрібна торгівля та послуги.

Проте лише 16% респондентів знайшли роботу у своїй сфері. Причиною є також мовний бар'єр, який не дозволяє іноземцям працювати за професією.

Таким чином, майже половина респондентів заявили, що зараз їм найбільше потрібна допомога з навчанням чеської мови. «Мовні навички біженців у чеській та англійській мовах загалом низькі, проте майже третина біженців частково володіє чеською мовою. Саме через мовний бар'єр немає можливості використати їхній професійний потенціал», — зазначили у міністерстві. Тому допомогу у вивченні чеської мови найчастіше запитують економічно активні люди, найрідше – безробітні, старшокласники та матері, які перебувають у декретній відпустці або відпустці для догляду за дитиною.

Українцям, за винятком чехів, найчастіше потрібна допомога при оформленні заяви на отримання гуманітарної допомоги або запису дитини до дитячого садка. 13% опитаних сказали, що їм не потрібна допомога.

Три чверті біженців також стикаються із фінансовими проблемами. Фінансові умови проживання українців у гуртожитках найважчі.

Бажання допомогти пропадає

Незважаючи на початковий ентузіазм та велику кількість солідарних господарств, готовність чехів допомагати українським біженцям поступово знижується. Згідно з червневим опитуванням агентства STEM, у середині червня допомогу українцям схвалювали 53% людей, але на початку квітня їх було на 11 процентних пунктів більше. За даними STEM, зниження пов'язане з побоюваннями людей щодо подальшого розвитку економічної ситуації. Збільшилася і кількість тих, хто принципово відмовляється від допомоги біженцям.

У березні кожен четвертий чех розглядав можливість прийняття біженця до своєї сім'ї, нині кожен другий респондент виключає цей варіант. Прийом українських біженців до області або безпосередньо до муніципалітету постійного проживання, як і раніше, підтримується переважною більшістю, однак у порівнянні з березневими результатами це на третину менше.

«На ці результати могла вплинути не тільки вже згадана економічна ситуація та не дуже сприятливі економічні перспективи, а й те, що в період між проведеними дослідженнями відбувалися, наприклад, процедури прийому до шкіл та дитячих садків, і люди боялися, що їхнє місце займуть українські діти», - пояснює директор STEM/MARK Ян Тучек.

За даними STEM, значимість війни в Україні у громадській дискусії знижується, тоді як актуальність проблем, пов'язаних з міграцією та давно невирішеними проблемами у Чехії, зростає.

Джерело