Тисячі українських біженців у Британії залишилися без житла та ночували на вулиці

Українські біженці у Великій Британії наражаються на ризик залишитися без даху над головою, а також загрозу експлуатації. Про це повідомляє видання The Guardian, у розпорядженні якого опинився звіт британського Червоного Хреста.

У доповіді гуманітарної організації йдеться про те, що, хоча загалом схеми уряду Великобританії забезпечили рятувальне коло для сімей, які шукають притулок, деякі українці зіткнулися з вадами у процедурах захисту та відсутністю достатнього навчання та постійної підтримки для приймаючої сторони.

З початку реалізації програми "Дома для України" у 2022 році понад 9 000 із приблизно 200 000 сімей, розміщених у Великій Британії, опинилися під загрозою залишитися без даху над головою. Це часто відбувається через розрив відносин з сім'ями, що приймають, і труднощі з доступом до ринку приватного житла.

Нерухомість у Великій Британії дуже дорога як для продажу, так і для оренди. Багатьом сім'ям це не по кишені. Було встановлено, що українці вчетверо частіше стикаються з проблемою бездомності, ніж населення загалом. Більше того, багато родин, згідно з звітом, ночували на вулиці та фактично стали бомжами.

Виконавчий директор з комунікацій та зовнішніх зв'язків Британського Червоного Хреста Сел Коплі сказав: "Понад два роки тому життя людей в Україні перевернулося з ніг на голову. Вони потребували нашої підтримки та співчуття, і Великобританія стала безпечним місцем для багатьох тисяч людей. Однак ця безпека не завжди забезпечувала стабільність, необхідну людям для відновлення свого життя.

Два судна, які використовувалися в Глазго та Единбурзі для розміщення загалом 2465 осіб у період з липня 2022 року по липень 2023 року, розкритикували за непридатність через відсутність умов для готування їжі та неможливості розміщення гостей українців.

Нижче наведено деякі особливо тривожні приклади, наведені у звіті Британського Червоного Хреста під назвою "Знайти безпечний дім".

Одна українка звернулася до всіх 65 житлових асоціацій Глазго, перш ніж знайшла житло. Деякі люди, яких господарі зробили безпритульними за короткий термін, спали на вулиці.

Одну жінку попросили піти опівночі, і вона спала на пляжі зі своїми речами.

Одній жінці через Інтернет запропонували житло, яке за результатами перевірки добровольчої організації було пристосоване для сексуальної експлуатації із замком на зовнішній стороні дверей та відеокамерами у спальні.

Одна жінка, яка мешкала у шести різних місцях протягом двох років, повернулася до України, коли не змогла знайти житло, а потім повернулася до Великобританії, коли війна загострилася.

Одна сім'я бере участь у програмі сімейного розміщення, де три покоління людей ділили одне ліжко.

У доповіді також міститься заклик до надання додаткової допомоги переміщеним особам у доступі до приватного орендного сектору, збільшенню доступного житла та розробці національної стратегії інтеграції, яка сприятиме більш рівній підтримці всіх переміщених осіб.