Торговці людьми наживаються на горі біженців із України

Вторгнення РФ змусило мільйони українців залишити свої будинки, що підвищило ризики торгівлі людьми. Жертвами часто стають найвразливіші категорії. Про масштаби явища та боротьбу з ним пише DW .

Після початку повномасштабної війни РФ в Україні зафіксовано різке зростання торгівлі людьми, повідомила в інтерв'ю німецькій газеті Die Welt генеральний секретар Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Хельга Шмід. "Часто до цієї справи залучено організовану злочинність. Ці безцеремонні злочинці зустрічають людей, яким потрібна допомога, яким доводиться заробляти гроші, які не розмовляють мовою нової країни і часто мають психологічні травми внаслідок війни", - пояснила Шмід.

Тоговців людьми часом просто ловлять за руку

Дані, які вона озвучила, підтверджують і правозахисники в Німеччині. Глава німецької філії міжнародної правозахисної організації International Justice Mission (IJM) Дітмар Роллер (Dietmar Roller) розповів в інтерв'ю журналу Der Spiegel про те, як волонтери його організації буквально за руку ловили торговців людьми.

"Наша волонтерка стала свідком того, як чоловік намагався переконати бабусю 16-річної дівчинки віддати її йому. У нього навіть не було достатньо сидінь у машині, але він переконував, що, мовляв, дівчина в безпеці і зможе працювати в Берліні. Наша співробітниця завадила цьому, чоловік зник", - розповів Роллер. За його словами, зловмисники спеціально виїжджають на кордони з Україною та чергують із мікроавтобусами на автовокзалах, щоб зав'язати контакт із жінками, запропонувавши їм примарне працевлаштування у Берліні, Лондоні чи Мадриді.

Додатковий фактор небезпеки - те, що більшість жінок-біженок часто використовують "саме ті маршрути, які вже проторені торговцями людьми", зазначив Дітмар Роллер. "Існують добре організовані великі кримінальні мережі, які працюють, наприклад, у Румунії, Болгарії, Молдові та Україні, також вони діють у німецьких кварталах "червоних ліхтарів"", - додає він.

Поліцейські рейди

Справді, німецька поліція та митна служба також дедалі частіше фіксують спроби злочинних синдикатів нажитися на горі українських жінок. У грудні громадсько-правова медіакомпанія rbb повідомила, що під час рейдів поліцейські наразі все частіше знаходять у борделях Берліна жертв торгівлі людьми з України. Попит породжує пропозицію, а торгівля людьми та їх експлуатація також знаходить все більше підтверджень і в таких галузях як будівництво, збирання врожаю чи робота на скотобійнях.

Проте оцінити реальні масштаби явища, як правило, дуже складно, і навіть більш менш об'єктивну картину часто вдається скласти із запізненням у шість-вісім місяців після піку кризи, визнає Дітмар Роллер. І порівнює нинішню ситуацію в Європі з періодом війни в Югославії: "Тоді теж була подібна хвиля біженців. Через рік стало очевидним, що багато жінок із Боснії потрапили до публічних будинків у Європі".

Про те, що офіційна статистика лише частково відбиває гостроту проблеми, свідчить і нове дослідження німецької Загальнофедеральної координаційної групи протидії торгівлі людьми (KOK eV). "Точну кількість випадків торгівлі людьми та їхньої експлуатації в Німеччині в контексті війни в Україні навряд чи можна встановити", - прямо констатують автори документа.

Сутенери чатують на вокзалах і в онлайні

Слухання щодо цієї проблеми за участю ОБСЄ, представників неурядових організацій та громадянського суспільства відбулися наприкінці листопада у комітеті Європарламенту з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ (LIBE).

Добре, що Єврокомісія від початку війни швидко визначилася з наданням юридичного статусу українським біженцям, наголошували запрошені експерти. Однак, на їхню думку, всіх проблем це не вирішило, особливо щодо злочинів проти неповнолітніх. Як повідомляє новинний ресурс Euroctiv, спецпредставник та координатор ОБСЄ щодо боротьби з торгівлею людьми Валіант Річі озвучив таку цифру: кількість випадків сексуального насильства проти жінок з початком війни РФ проти України зросла на 260 відсотків.

Йшлося і про необхідність посилення боротьби з торгівлею людьми в інтернеті та соцмережах: кримінальні елементи все більше переводять свою активність, у тому числі при виборі жертв в онлайн, тоді як європейська юстиція, зокрема закон про цифрові послуги (DSA), за оцінкою Річі формально демонструють рішучість, але не встигають за розвитком ситуації.

У розмові із DW це підтверджують і німецькі правозахисники. Так, під час онлайн-моніторингу берлінської організації "Разом проти торгівлі людьми" (Gemeinsam gegen Menschenhandel eV) ще на самому початку війни в соцмережах було виявлено безліч повідомлень подібного змісту: "Був на вокзалі, дивився хто приїжджає. Зустрічаються і дуже "гарячі" жінки. Втішить, якщо деякі скоро захочуть трохи підзаробити".

Правозахисники: Ми ж попереджали

Опитані DW німецькі правозахисники однозначно вітають той факт, що про проблему вголос заявила генсек ОБСЄ, хоча волонтери та експерти ще з початку війни б'ють на сполох.

Щоб протидіяти торгівлі людьми, правозахисники, зокрема International Justice Mission, намагаються розширити роз'яснювальні кампанії за допомогою інформаційних брошур та оголошень. "Нам також вдалося охопити 5 мільйонів людей у сусідніх з Україною країнах через соціальну мережу TikTok", – заявив DW Дітмар Роллер. Правозахисники тісно контактують із органами юстиції у ФРН, а також по лінії Європолу. "Чим довше йде війна, тим більше людей перебувають у небезпеці через свою ситуацію та отримані травми", - попереджає Роллер.

Представники німецької неурядової організації "Разом проти торгівлі людьми" впевнені, що одних лише частих поліцейських рейдів недостатньо. Вони закликають до підвищення підготовки німецьких суддів, кращого оснащення поліції, а також фондів та організацій допомоги жертвам. Крім того, там виступають за збільшення надання біженцям інформації українською мовою та за полегшення доступу до розселення, послуг та можливостей працевлаштування.