У Чехії держава переклала турботу про українців на громадян

Багато біженців опиняються у злиднях.

У Чехії держава переклала турботу про українців на громадян

Зміна умов соціального забезпечення українських біженців, що відбулася у липні, призводить до того, що багато біженців опиняються у злиднях. Якщо вони залишаються на колишньому місці проживання, то за це часто доводиться розплачуватись власникам житла, пише видання Právo.

Так сталося і з 55-річним Іваном із Праги, який нещодавно купив однокімнатну квартиру з лоджією на гроші, отримані від продажу батьківського будинку. "Я відремонтував її, обставив меблями і збирався здавати в оренду не менш як за 13 тис. на місяць", - розповів він.

Але потім сталося вторгнення Росії в Україну та хвиля біженців, яка привела сотні тисяч людей лише до Чехії. Іван поселив у своїй квартирі Олену з Харкова із 10-річною дочкою. Через деякий час жінка знайшла роботу, щоби не залежати від державної підтримки. Як продавець в аптеці вона заробляє 18 000 на місяць.

"До липня держава виплачувала 9 тис. крон у порядку підтримки. Я втрачав 4 тисячі щомісяця, але я змирився з цим, їм ще гірше", - сказав Іван в інтерв'ю Právo.

Проте з липня держава скасувала допомогу солідарності, заявивши, що біженці будуть отримувати гроші за житло в рамках гуманітарної допомоги та передавати їх своїм господарям.

Якщо квартира зареєстрована в Міністерстві праці, то розмір допомоги становить 3 000 чеських крон на особу, максимум - 15 000 чеських крон. 

Іван думав, що держава виділятиме на житло 6 000 крон на місяць, Олена додасть три тисячі своїх грошей, і все буде як раніше. Але то була помилка. "Дама подала заяву, але нічого не отримала. За даними Міністерства праці, її заробіток у 18 тисяч досить високий, щоб сплачувати за власне житло", - скаржиться Іван.

Олена не має права на пільги за соціальною системою, які належать лише місцевим жителям. У Празі вартість оренди житла часто перевищує 18 000 на місяць, які заробляє Олена.

Тож перед Іваном став вибір. Він міг або виселити біженку та її дочку, або втратити ще більше грошей. "Ми домовилися про орендну плату в шість тисяч крон на місяць. Але я втрачаю сім тисяч щомісяця. Якби Олена та її дочка платили повну орендну плату, то в них залишилося б кілька тисяч на життя". Іншими словами, держава перекинула турботу про біженців на своїх громадян", - сказав він.

Олена, за його словами, розглядає можливість повернення на батьківщину. Але Харків, звідки вона втекла, як і раніше, зазнає обстрілів.

Коли деякий час тому Právo звернулося до міністра праці та соціальних справ Маріана Юречки з питанням про становище жінки, той порадив їй змінити роботу на більш високооплачувану.