- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
У літніх українців у Чехії немає грошей
Окрім бідності, вони часто стикаються із соціальною ізоляцією.
Значна кількість літніх українських біженців бореться з бідністю. Більше половини з них, наприклад, живуть у сім'ї, яка не може дозволити собі сплатити непередбачені витрати у розмірі двох з половиною тисяч крон. Такими є дані нещодавнього масштабного дослідження Міжнародної організації з міграції (IOM), присвяченого біженцям у Чехії віком від 60 років.
Здатність покрити непередбачені витрати істотно відрізняється залежно від статі, вікової групи та складу сім'ї. Найбільш складна ситуація складається для жінок, людей віком від 65 років і людей, які живуть у домогосподарстві, що складається з однієї людини - третина літніх людей живе саме так. Решта — 67% українських людей похилого віку відповіли в ході опитування, що вони є членами спільного домогосподарства. За більшістю із них доглядають їхні родичі.
Тим часом, 63% сімей, в яких мешкають опитані літні українці, мають щомісячний дохід менше ніж 12 500 крон.
Українські пенсії значно нижчі від чеських. Більше того, деякі респонденти не мають доступу до неї. Тому більшість біженців поєднують кілька джерел доходу. Найчастіше згадуються підтримка з боку влади (74%), соціальна допомога з України (55%) та допомога сім'ї (43%).
У більшості сімей респондентів після оплати оренди залишається від 5 000 до 12 499 чеських крон (39%). У 33% залишається менше 5000 чеських крон.
Люди, які залишилися без супроводу сім'ї, особливо вразливі. Однак навіть ті, хто має підтримку близьких, не завжди виграють.
«Їх діти, будучи біженцями, також можуть опинитися у складній життєвій ситуації. З фінансової точки зору це може виявитися просто непосильним і необхідно знайти інші рішення для підтримки літніх біженців», — каже Андреа Свободова з аналітичного відділу IOM.
Навіть люди похилого віку хочуть працювати
Опитування також показало, що багато респондентів хотіли б працювати в Чехії, незважаючи на свій пенсійний вік. Основними причинами цього є необхідність інтегруватися у суспільство, бути активним та потреба у фінансовій незалежності від держави чи сім'ї.
«Ми схильні оцінювати успіх інтеграції з погляду економічної самодостатності. Це може бути складно для людей похилого віку. Але це не означає, що вони не хочуть бути соціально залученими та корисними, наприклад, брати участь у громадській діяльності чи доглядати онуків. Важливо розуміти та визнавати це», — коментує Свободова.
Проте дослідження IOM показало, що лише 12% опитаних біженців працюють. Це пояснюється тим, що біженцям старше 60 років часто важко знайти потрібну роботу як на повний, так і на неповний робочий день.
Ті, хто не шукає роботу, найчастіше посилаються на мовний бар'єр чи стан здоров'я.
Літні біженці хочуть повернутися додому
Опитування також було присвячене доступу до медичного обслуговування. Дані показують, що понад чверть респондентів ще не реєструвалися у лікаря загальної практики. Більшість – 71% – назвали мовний бар'єр основною перешкодою для отримання медичної допомоги. Багатьом важко орієнтуватись у чеській системі охорони здоров'я, оскільки вона відрізняється від української.
Ще одна проблема, яка часто згадується українськими людьми похилого віку під час опитування, — це соціальна ізоляція та почуття самотності. Переважна більшість українських людей похилого віку не хочуть залишатися в Чехії. 79% хочуть повернутися додому. Дев'ять відсотків планують залишитися в країні, а решта 12% не впевнена у відповіді на це питання.