У Польщі та Німеччині побільшало українських біженців, які хочуть залишитись надовго

Майже кожен другий українець, який приїхав до Польщі після початку повномасштабної війни в Україні, планує залишитись у країні на довший період часу, зазвичай, на кілька років. Цьому є причина, і це не лише війна в Україні. Подібна ситуація і в Німеччині, піше ukrayina.pl.

Навесні 2022 року менш, ніж третина біженців висловлювала готовність залишитись у Польщі на рік чи довше, нині ж таких біженців значно більше.

Згідно з серпневим опитуванням Агенції з працевлаштування EWL, майже половина працюючих біженців планує довше залишитися у Польщі. Кожен сьомий хотів би залишитися на кілька років після закінчення війни, а 6 відсотків опитаних висловити бажання залишитись у Польщі назавжди. Тільки 22 відсотки говорять про якнайшвидше повернення в Україну.

"Ми бачимо, що працевлаштування біженців у Польщі сприяє пусканню тут коріння", – коментує Анджей Коркус, президент Міграційної платформи EWL.

Подібний зв’язок можна побачити і в опитуванні, проведеному EWL серед українських біженців у Німеччині. Подібна до польської група планує залишитися там довше, але удвічі менший відсоток респондентів хоче оселитися назавжди (лише 3%), незважаючи на кращі економічні умови. Згідно з дослідженням EWL, на вибір Німеччини як країни проживання під час війни найбільше вплинули переважно економічні причини, зокрема, високий рівень економічного розвитку та можливість працевлаштування.

У свою чергу біженці, які оселились над Віслою, найчастіше пояснювали, що Польща є найбільшим західним сусідом України та найближчим до неї культурно. Також важливою була наявність друзів і знайомих у Польщі, а також дружнє ставлення поляків – це помітили 17 відсотків працюючих біженців (у Німеччині – лише 5 відсотків).

Водночас Польща відстає від Німеччини щодо можливостей роботи. У Німеччині цей фактор для того, аби залишитись, вказали 22 відсотки біженців, у Польщі – лише 14 відсотків, незважаючи на низький рівень безробіття та зростаючу групу легально працюючих українців. Наприкінці липня їхня кількість у реєстрах ZUS досягла майже 736 тис. – на 115 тис більше ніж у січні.

Як зазначає Анджей Коркус, аж 68 відсотків опитаних у Польщі біженців використовують українську мову на роботі. У багатьох компаніях українці вже займають керівні посади, що сприяє реалізації нових співробітників. Вибір пропозицій роботи також зріс.

Згідно з останнім звітом Grant Thornton і Element на місячній основі, серпень приніс перше з весни цього року збільшення кількості пропозицій роботи на найбільших рекрутингових порталах (до 316 тис.). Як зазначають експерти, польський ринок праці виявився напрочуд стійким до економічних потрясінь.

Про зростання попиту на працівників говорять і агентства з працевлаштування. Анна Джоболда з Gremi Personal стверджує, що в серпні кількість пропозицій там зросла на 7%, а у вересні може зрости на 10%. Нове опитування Gremi Personal також показує, що біженці з України все частіше хочуть залишитися у Польщі надовше. Про швидше повернення додому каже лише 22 відсотки респондентів.