- Категорія
- Суспільство
- Дата публікації
У Познані українські біженці просять не виселяти їх із гуртожитку
Більшість пропонованих нових місць проживання розташовані за межами Познані.
У польському місті Познань українські біженці, які проживають у гуртожитку на вул. Варшавській, напередодні вранці прийшли до Великопольського воєводського управління з петицією проти розірвання договору з власником будівлі та примусового виселення.
Про це повідомляє видання Wyborcza.pl.
У натовпі були батьки з дітьми, люди похилого віку та люди з інвалідністю. Також прийшли близько 50 осіб, які підтримують українців. Це вже не перший протест.
Раніше видання Wyborcza.pl писало про цей гуртожиток – виявилося, що українці жили там у жахливих умовах: зі стелі звисали електричні дроти, були брудні та зламані душові кабіни. У кранах не було гарячої води. Біженців не забезпечували харчуванням, а на імпровізованих кухнях бігали таргани.
Після публікації гуртожиток оглянули, зокрема, пожежна частина і санітарні служби. Власника оштрафували й зобов’язали поліпшити умови.
Господар зробив ремонт, але наприкінці травня Великопольський воєвода ухвалив рішення не продовжувати договір із власником гуртожитку. Українські біженці можуть жити там тільки до кінця липня цього року.
Наразі українці написали петицію на ім’я Великопольського воєводи Міхала Зєлінського з проханням дозволити залишитися в гуртожитку на вул. Варшавська. За їхніми словами, після квітневих робіт і ремонту умови для проживання там гідні.
Один із літніх мешканців каже, що пральних машин вистачає, є гаряча вода, у всіх окремі кімнати. Загальної кухні немає, але людям приносять їжу. Є доступ до лікаря, психолога. Люди мають роботу, діти ходять до школи.
– Що, якщо вони відвезуть нас куди-небудь далеко? Знову ж таки, нам доведеться починати все спочатку, – сказала Тетяна, мешканка гуртожитку.
У петиції українці вказують, що більшість пропонованих нових місць проживання розташовані за межами Познані.
До українців поспілкуватися вийшли Вальдемар Патернога, заступник директора департаменту безпеки та кризового управління, та Ніна Шварцевич, заступниця речниці Великопольського воєводства.
Вальдемар Патернога заявив присутнім, що Польща їм допомагає в рамках офіційної гуманітарної програми. Одна жінка у відповідь сказала, що її дітям доведеться поміняти школу втретє за рік.
– Надаємо гуманітарну допомогу. Ви втекли від війни до Польщі, і Польща забезпечує вам місце. Чи то в Познані, чи в місті Ксьонж, не має значення. Зараз канікули, школу можна поміняти. Не я почав цю війну! У поляків теж є діти, але вони ходять на роботу і заробляють на власні квартири, – сказав Вальдемар Патернога.
Представник біженців і член Великопольської спілки орендарів Анджела Барчак заявила, що полякам простіше, адже вони добре знають свою мову, мають польську освіту та не мають проблем із пошуком роботи і винайманням квартири. Чого не скажеш про біженців з України. Наприклад, хто захоче здати квартиру матері з чотирма дітьми.
Наразі мешканці гуртожитку по вул. Варшавська мають шість альтернативних місць, запропонованих воєводським управлінням. Два з них розташовані в Познані. Це об’єкт, розміщений за адресою вул. Занемиська, та готель Доріан, де кімнати для біженців будуть спільними – у кожній з них проживатиме по 7-10 осіб.
За межами міста українці можуть подати заявку на розміщення в центрі відпочинку Фіга в лісі в Скорженчині та в містах Рогозно, Жеркув і Сокольники Великі. Але там є проблеми з громадським транспортом, доступом до шкіл і медичного обслуговування. Однак жодне з цих місць не може вмістити стільки людей, скільки гуртожиток на вулиці Варшавській, де проживає близько 450 осіб.