У яких країнах ЄС найнижчі зарплати та де працюють українці

В країнах Євросоюзу зарплатня часто дуже різниться. Наприклад, в Німеччині або Франції рівень заробітку часто набагато вищий, ніж від Болгарії та Румунії.

РБК-Україна розповідає, в яких країнах ЄС платять найменше і скільки там можуть заробляти українці. Список країн подається починаючи з найменшої офіційної мінімальної зарплатні за збільшенням.

• Болгарія

Мінімальна заробітна плата встановлена на погодинній ставці

780 левів (389 євро або 15 873 грн)

Мінімальна зарплата за годину: 2,37 євро

• Латвія

620,0 євро (25 110 грн)

Мінімальна зарплата за годину: 3,63 євро

• Угорщина

Базова мінімальна зарплатня: 232 000 форинтів (568,97 євро або 23 200 грн)

Зарплата кваліфікованих працівників: 296 400 форинтів (726,9 євро або 29 640 грн)

Мінімальна зарплата за годину: 1106 форинтів або 2.8 євро

• Чеська Республіка

Мінімальна заробітна плата встановлюється у погодинній та місячній ставках одночасно

17 300,00 крон (657.63 євро або 26 815 грн)

Мінімальна зарплата за годину: 160,89 крони (3,95 євро)

Найчастіше у Чехії українці працюють у сфері послуг – готелях, ресторанах. Чоловіки працюють монтажниками, будівельниками, на станціях техобслуговування. Немало людей відкривають приватні підприємства.

Тетяна з Ірпеня, яка переїхала до Чехії з початком широкомасштабної війни, влаштувалася в одному з міст Чехії працювати перукарем.

"У Чехії й раніше добре знали, що українці сумлінно працюють. Але я помітила, що минулого року деякі з якихось незрозумілих міркувань ще не хотіли брати українців на роботу, але потім були приємно вражені. Сестра влаштувалася в готель, і через місяць власниця готелю їй сказала: "А я й не думала, що українці такі працьовиті! Як добре, що ти в нашій команді", – згадує жінка.

Зарплати в Чехії – явно не з високих, і грошей вистачає тільки на базові потреби, каже вона. Шанси знайти непогану роботу в більшості залежать від знання місцевої мови, та й те це допомагає не завжди.

"Я раніше намагалася вчити чеську і зараз постійно вчу. Але, як не дивно, складно тим, хто має такі професії як лікар, інженер. Там стоїть питання визнання дипломів, треба підтверджувати кваліфікацію. І це все розтягується на дуже довгі терміни. Знаю лікарку, яка в Україні відкрила у своєму містечку УЗД-кабінет, а зараз працює на кухні", – додає Тетяна.

• Естонія

Мінімальна заробітна плата встановлюється на основі погодинної та місячної ставки

725,00 євро або 29 362 грн

Мінімальна зарплата за годину: 4,32 євро

• Словаччина

Мінімальна зарплата: 750,00 євро або 30 375 грн

Мінімальна зарплата за годину: 4,33 євро

Українцям у Словаччині пропонують переважно некваліфіковану і дуже важку роботу, особливо якщо ті не знають мови. Також важко загалом знайти будь-яку роботу у стислі терміни, коментує РБК-Україна українська блогер Наталія Будянська. Вона прожила у Словаччині певний час і повернулася в Україну.

Вона виїхала до Словаччини з початком повномасштабного вторгнення. В одному з університетів цієї країни також навчається її донька. Сама ж жінка у Словаччині пропрацювала у цеху з виробництва суші, але звільнилася через важкі умови праці.

"Мабуть, суші тепер будуть асоціюватись з вічної мерзлотою, через те що там було холодно, і ще - з рабською працею. Я пропрацювала на цьому цеху всього одну зміну. За той день я заробила 45 € і гайморит. 45 євро - це моя виплата біженця раз на місяць, або три поповнення рахунку, два походи в супермаркет або - квиток додому", – каже Наталія.

Вона зізнається, що нікому б не порадила таку роботу.

"Вважаю, що Україні навіть під час війни можна знайти вакансії, де платять не менше, або ж роботу онлайн. Пропозицій багато, навіть не дивлячись на складний час", – переконана співрозмовниця.

• Польща

Мінімальна зарплата: 3600 злотих (760 євро або 31 023 грн)

Мінімальна зарплата за годину: 23,50 злотих або 202,5 грн

У Польщі українських біженців вже менше, ніж було раніше. У липні відтік склав 6600 людей із тимчасовим захистом, у червні – 13 635 людей. Частина людей повертаються в Україну, дехто переїжджає в інші країни Європи, розповідала директорка департаменту рекрутації Gremi Personal Анна Джоболда.

"Польські роботодавці дуже конкурують між собою за робітників з України. Водночас ми помітили, що українці стають більш вибагливими до пошуку роботи. Це пов’язано із намірами українців щодо тривалішого перебування у Польщі", – коментує вона.

Якщо до війни українці багато цікавилися сезонними роботами, то зараз шукають гарні умови праці у середньому на період від 6 до 12 місяців, відзначає експерт.

"Відтак роботодавці намагаються піднімати ставки та покращувати умови проживання, якщо це передбачено контрактом", – додає Анна Джоболда.